Четвер

25.04.2019

01:17

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Лише любов по-справжньому важлива
Не віриться, що молода та енергійна Наталя Ющенко працює вчителем початкових класів уже 16 років, та, тим не менш, це так. Ось уже 10 років, як її життя пов’язане з Острозькою ЗОШ № 1, і вже третіх малюків взяла під своє крило ця тендітна жіночка.   

Після закінчення Дубенського педучилища та Рівненського державного гуманітарного університету за спеціальностями вчитель молодших класів і вчитель української мови та літератури, Наталя Іванівна вела групу продовженого дня у Острозькій ЗОШ № 3. Через рік її запросили працювати у допоміжну школу.

– Як зараз пам’ятаю свій перший день роботи там: прийшла до класу, сидять батьки і всі з дуже серйозними обличчями. Було незручно, адже зазвичай батьки першокласників усміхаються, радіють. А там – було відчутно, як їм тяжко, через те, що на їх дитині штамп, вона вчиться не в звичайній, масовій, а в спеціалізованій школі. Коли питала їх пізніше – відповідали «прикро, що моя дитина не така, як всі». А тоді – що я не говорила, як не намагалась трохи підняти батькам настрій, нічого не виходило. Легше стало тільки на уроці, коли побачила дітей. А вони, першокласники, ловили кожне слово та кожен жест, щиро заглядали в очі.

Пізніше Наталі Іванівні запропонували місце у першій школі. Тоді вчительці дістався одразу другий клас. Спочатку було непросто і тут.

 – Найтяжче було учням та батькам звикати до нової вчительки. На той час педагога з допоміжної школи сприймали дещо по-іншому. Тривалий період діагноз дітей автоматично переносився суспільством і на вчителя. Тому в класі до моєї появи поставились насторожено. Тим не менш, мені вдалося завоювати довіру учнів і пізніше батьків та налагодити продуктивну співпрацю. Мої перші вже випустились зі ­школи. ­­

Наталя Іванівна каже, що не зважаючи на те, що колектив школи великий, працювати у ньому цікаво. Кафедра перших класів, яка налічує 12 осіб, дуже дружня. Вчителі допомагають один одному, підтримують, обмінюються досвідом. А це необхідно, зважаючи на складність та непересічність роботи.

– Хоча кажуть, що програму спростили, це не надто помітно. Зараз від дітей першого класу вимагають того, що раніш вимагали від третьокласників. А діти після садочка або дому швидко стомлюються, мають дуже розсіяну увагу, по них помітно, чи працювали з ними батьки. Тому хочеться наголосити, що перш за все, робота повинна проводитись вдома, тільки тоді шкільна освіта буде такою, якою її хочуть бачити.

Для тих, хто хоче стати вчителем, за словами Наталі Іванівни, важливо одне: любити дітей, яких вчиш, прищеплювати їм працелюбність та інші важливі для кожної людини якості. Все інше – напрацюється, здобудеться, перемелеться. Лише любов до учнів і до своєї справи по-справжньому важлива у вчительському ремеслі.

Людмила ПАНАСЮК

№40 від 5 жовтня 2013 р. Категория: Освіта і виховання | Просмотров: 256 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]