Субота

20.04.2019

19:36

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

«Memento vivere», «memento mori»
У знаменитому монастирі Монте-Касіно, заснованому в VI ст. св. Венедиктом Нурсійським, ченці вітали один одного словами: «Memento mori» – «Пам’ятай про смерть». «Memento vivere» і «Memento mori» – два латинських вислови, які доповнюють один одного. «Пам’ятай, що живеш» і «Пам’ятай про смерть». Найдорогоцінніший дарунок кожній людині від Бога – її життя. А після закінчення земного шляху на неї чекає потойбічний світ, а там є тільки два місця: «радість вічна» та «вічна мука». Вагомим доказом беззаперечного існування потойбічного світу є таке цікаве явище, як передсмертні видіння умираючих. Про них здавна чимало писалось у художній літературі, але наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. передсмертні видіння почали досліджуватися вченими. Одним з перших систематичне вивчення цих явищ розпочав англійський фізик Уілл’ям Баррет. Інтерес до передсмертних видінь виник у нього в 1924 р., після того, як його жінка, яка була відомим спеціалістом у галузі акушерської хірургії, розповіла йому про випадок, що стався з нею на роботі. Одна із її пацієнток за кілька хвилин до смерті говорила, що бачила місця неземної краси, а також померлих батька і сестру. Це видіння привело умираючу в стан повного умиротворення та невимовної радості. Коли жінці показали тільки-но народжену нею дитину, вона подумала вголос, що заради неї було б добре залишитися жити, але потім прошепотіла: «Я не можу залишитися. Якби ви бачили те, що бачила я, ви б мене зрозуміли».

Через кілька десятиліть дослідженнями У. Баррета зацікавився американський психолог Карліс Озис. У 1950 – 1970-ті роки, за сприяння Американського товариства психічних досліджень, він зібрав із розмов з лікарями та медсестрами відомості про десятки тисяч видінь на смертному одрі; більше 1000 випадків із зібраного матеріалу вдалось вивчити більш детально. Як правило, видіння виникають у людей, які вмирають поступово – від старості, хвороби чи від ран. За кілька хвилин до смерті перед мисленим поглядом умираючого постає інший світ, який видається зовсім реальним. Більшість людей бачать дивно прекрасні краєвиди, які неможливо описати словами, чують божественну музику. Мимоволі пригадуються слова апостола Павла: «…чого око не бачило і вухо не чуло і що на серце людині не приходило, те Бог приготував тим, які люблять його» (1 Кор. 2:9). Деякі люди бачать річки, човни, мости, дороги, ворота та інші символи переходу в потойбічний світ. Дивні місця населені душами померлих та духами. Деякі бачать ангелів, Ісуса Христа, Богородицю, або своїх померлих рідних і близьких людей, які являються їм у білих сяючих одежах. Як правило, емоційний стан пацієнта – це відчуття щастя. Проте, деяким людям являються жахливі видіння нечистої сили і пекельних мук. К. Озис писав, що один раз йому зустрілася умираюча жінка, яка описувала щось подібне до пекла. Але слід відзначити, що вона справляла враження людини, яка відчуває великий тягар відповідальності за скоєні гріхи. На картині геніального нідерландського художника Ієроніма Босха зображено, що в момент, смерті чоловіка оточують біси; вони дають йому мішок з грошима, вештаються у скрині з золотом, але ангел захищає умираючого, поклавши на його плече руку, він молиться за нього перед Розп’яттям.

Вчені висунули цілий ряд гіпотез, щоб дати наукове пояснення виникненню видінь. Обумовлені хворобою галюцинації, недостатність кисню в головному мозку, сильний жар, дія ліків. Дійсно, всі ці фактори можуть викликати видіння, але вони відображають реальне життя людини і аж ніяк не пов’язані з ідеєю потойбічного світу. Вчені переконались, що видіння на смертному одрі не можуть бути пояснені медичними факторами.

Хоча в Україні передсмертні видіння не вивчались науковцями, про них є чимало відомостей і в художній літературі, і в творах богословів, і у споминах лікарів. Зокрема, класик української літератури Г. Ф. Квітка-Основ’яненко у повісті «Маруся» описує смерть прекрасної юної дівчини, яка бачить ангелів, що прилетіли за нею. Священомученик Аркадій Остальський, який чималий час працював на Волині, пише, що коли в Житомирі умирала його знайома Марія Гречина, вона з жахом говорила, що перед нею з’явились страшні лукаві демони, які брехали про неї, приписуючи їй ті гріхи, яких вона не скоювала. Знайома лікарка, яка пропрацювала багато років у Острозькій райлікарні, розповідала, як сидячи перед умираючою, чула від неї розповідь, що та бачить дивну дорогу через море чудових квітів, а за нею неземне світло.

Як же приймати ці чуттєві образи, представлені людям в одкровеннях про загробне життя? Невже насправді на тому світі є залізні терези, прекрасні кришталеві палаци, а злі духи мають роги і хвости? Ангел сказав преподобному Макарію: «Земні речі сприймай тут як найслабкіше зображення небесних». Св. Аркадій Остальський пояснює ці слова так: «Так як людина не може осягнути і зрозуміти виключно духовних предметів, то й показуються вони для неї в тих видах і образах, які вона звикла бачити на землі. Жахливий по своїй гріховності дух злоби показується їй у вигляді жахливого диявола, Суд Божий зображується по образу зважування добрих і злих справ, а рай має вигляд прекрасних краєвидів. Насправді на тому світі рай ще прекрасніший, а пекло значно страшніше».

У більшості випадків передсмертні видіння продовжуються 5 – 15 хвилин, дуже рідко тривають до години. Позитивні видіння викликають відчуття чогось незбагненного, святого. Навіть якщо людина перебувала в депресії або терпіла жахливі болі, то після цих видінь часто спостерігається повна трансформація її настрою. Вона неначе стає окриленою і починає буквально «світитися» від радості. Через кілька хвилин після видінь наступає смерть, але для умираючого вона вже не здається страшною, а сприймається лише як крок із земного часу у вічне життя із Богом. Як стверджують представники медперсоналу, іноді в момент смерті над тілом умираючого утворюється срібляста хмаринка «енергії-душі», у деяких випадках вона приймає чіткі форми астрального тіла людини; ця форма зв’язана сріблястим шнуром з реальним тілом. У момент смерті цей шнур обривається.

Більшість людей бояться смерті і з допомогою різного роду медичних засобів всіма силами чіпляються за життя, часто ціною мученицьких страждань, коли остання іскорка життя підтримується лише медичними препаратами і апаратурою. Проте, смерть є найвідповідальнішим моментом у житті кожної людини, у який потрібно максимально зберігати людську гідність і ясність розуму. Один поет написав про життя та смерть такі прекрасні рядки: «Жизнь земная отраженье, полутьма и полусвет. Смерть есть к жизни приближенье, к жизни той, где смерти нет».

Ярослава БОНДАРЧУК
Просмотров: 651 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]