П'ятниця

26.04.2019

16:51

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Ми подарували часточку тепла дітям Щастя

У п’ятницю, 26 грудня, успішно завершилась наша соціальна ініціатива «Подаруймо щастя дітям міста Щастя». Делегація нашого міста побувала на сході України і передала для солодощі, листи, іграшки та інші речі, зібрані в Острозі та нашому районі. 

Готувалися ґрунтовно

Нагадаю, що наша соціальна ініціатива стартувала 12 грудня. Тоді на позачерговій сесії Острозької міської ради заступник міського голови  Ольга Логвін вперше розповіла про нашу ідею, про своє спілкування з представниками української влади на Луганщині, про розроблений план реалізації задуму, а також закликала депутатів міськради та всіх присутніх підтримати добре починання. Саме міські народні обранці, після міського голови та його заступників, першими підтримали нашу соціальну ініціативу, внісши перші кошти.

У неділю, 14 грудня, працівники редакції збирали кошти біля Екомаркету. Починаючи з понеділка закипіла робота. На заклик міської ради відгукнулася влада району, яка підтримала соціальну ініціативу. 

Приємно, що небайдужі люди приходили до нашої редакції, приносили гроші, іграшки, солодощі,  школярі писали листи. Ми дякуємо Острозькій міській дитячій бібліотеці, яка надала приміщення для роботи по формуванню посилок на схід України. Її працівники працювали разом із нами, освітянами, працівниками міської ради, щоб сформувати подарунки. Аналогічна робота відбувалася в районному Будинку школярів. Це забрало багато сил і часу, але в середу ввечері, 24 грудня,  все було упаковано, підписано і готове до відправки.

Сприяла навіть погода

Завдяки сприянню міського голови Олександра Шикера, його першого заступника Віталія Ундіра вдалося вирішити питання з транспортуванням зібраного. Віталій Олександрович не тільки знайшов кошти на дорогу, але й сам супроводжував вантаж на схід. Ми виїхали з Острога у четвер, о 13:30.

Приємно зазначити, що у нашій благородній справі допомагали не тільки добрі люди, але навіть погода. Вона впродовж двох днів була чудовою. Майже всі 1200 кілометрів туди і стільки ж у зворотному напрямку, десь до Житомира, шосе було сухим. У день світило ласкаве сонечко. Вночі хоч і був невеликий мороз, але їхати було комфортно. Лише при під’їзді на Житомирщину, вранці в суботу, десь біля 6 години, почав налітати сніг. Хочу висловити велику подяку власнику і водію буса, який погодився перевезти подарунки, Андрієві Пилипко та його помічникові, волонтерові Василеві Власюку за роботу. Ми розпланували поїздку так, щоб бути вранці на Луганщині, тож туди і в зворотньому напрямку їхали в темну пору доби.

Хочу зазначити, що дорожне покриття від Гощі до міста Чугуєва на Харківщині було відмінним. А ось далі, коли ми з’їхали з ізюмської траси, воно змінилося на протилежне. Перший блокпост ми побачили ще в Полтавській області. Було, здається, два на Харківщині. А ось на Луганщині військові зустрічалися набагато частіше. Працівники ДАІ та Нацгвардії, дізнавшись, що ми волонтери, веземо дітям подарунки, не були прискіпливими, бажали нам щасливої дороги.

Після райцентру Новоайдар, десь за 20 кілометрів від Щастя, нас зустрів зі своїм товаришем воїн Ігор (на середньому фото в центрі). Зв’язатися з ним нам допомогли рівненські волонтери. Тож вояки супроводжували нас до кінцевого пункту нашого призначення і в зворотному напрямку. Як би там не було – під їх охороною ми почували себе безпечніше. Крім того, ми швидше долали блокпости, особливо повертаю­чись додому, поки вони були з нами. Десь за 10 кілометрів до Щастя, не плануючи того, ми приєдналися до колони з 7-9 автомобілів, яку супроводжували представники Червоного Хреста. Тож успішно в Щастя ми прибули десь біля 10 години.

Дякували школярі та вчителі

При в’їзді в місто нас зустрів заступник міського голови Володимир Тюрін. Після привітань і дуже короткої розмови, ми попрямували до комунального підприємства, де вивантажили подарунки для Станиці Луганської. Далі нас супроводжували секретар міської ради, в. о. міського голови Олександр Багиня та керівник комунального підприємства Олександр Колесников.

Дуже гарний і теплий прийом нам організували в першій міській школі. Донедавна вона мала номер 56, бо місто Щастя підпорядковувалось одному з районів Луганська. Тепер, коли місто окуповане бандитами, Верховна Рада передала його до Станично-Луганського району.

Після того, як учні школи під керівництвом директора Антоніни Щеголькової допомогли розвантажити подарунки, нас запросили на шкільну лінійку (фото на 1 стор.). В просторому холі школи учні вишикувались і очікували нас. Після повідомлення директора про наше прибуття, мету приїзду, нашу соціальну ініціативу, слово надали керівнику нашої делегації Віталію Ундіру. Він зазначив, що ми приїхали з древнього Острога, щоб передати подарунки і зав’язати дружбу між нашими містами, а головне, щоб втілити у життя той лозунг, що знаходиться на екранах українських телеканалів: «Україна – єдина країна».  Виступаючий також говорив, що до подарунків додаються листи зі щирими побажаннями та дані для контактів. Острожани сподіваються, що «краплинка щастя» у сьогоднішній важкій ситуації допоможе здолати щастянцям труднощі. Для продовження співпраці Віталій Олександрович запросив дітей Щастя до Острога, розповів про міста побратими в Польщі, Чехії і наголосив, що сьогодні також необхідно налагоджувати контакти з містами східної України. Керівник нашої делегації висловив надію, що у майбутньому місто Щастя стане побратимом Острога і ми будемо товаришувати. На закінчення він побажав миру, наголосив, що пот­рібно долати стереотипи, буцімто західники «страшні бандерівці», а східняки «сепаратисти».

У своєму виступі директор школи Антоніна Анатоліївна дякувала за подарунки й просила передати подяку учням та педагогам острозьких шкіл, всім мешканцям Острога за подарунки, міському голові за сприяння в реалізації соціальної ініціативи. Вона також наголосила, що Острог показав дуже гарний приклад  толерантності, побажала нам всього найкращого і вручила Віталію Ундіру подяки та дуже гарний буклет про місто Щастя. Президент шкільного товариства «ЮМІР» Юлія Назарова від імені учнів дякувала за подарунки, привітання, підтримку і висловила сподівання на подальшу дружбу між учнями та містами. На завершення нам провели екскурсію школою, показали два гарні кабінети української мови, меморіальну дошку воїну-афганцю Кутовому, ім’я якого носить заклад, розповіли про нього, а також про те, що під час обстрілів кулі потрапляли в кабінети географії та математики.

Попрощавшись із першою школою Щастя, ми попрямували до другої. Там також передали подарунки від острожан, відбулося спілкування із заступником директора школи по виховній роботі Людмилою Кияшко (фото поруч). Після того ми побували на стадіоні «Енергетик», який знаходиться неподалік Луганської ТЕС. Там ми бачили багато слідів обстрілів, чули звуки стрільби з автоматів та мінометів. Нам також показали місцевість, яка через якихось 500 метрів знаходилася під контролем терористів.

Додому!!!

Виконавши свою місію, ми благополучно виїхали з Щастя. У місті я не бачив великих руйнувань. Були сліди вибухів на дорогах, обстріляні будинки, бачили техніку та військових української армії, які зі зброєю патрулювали вулиці. Якби не звуки пострілів і сліди від них, здалося б, що місто живе звичайним життям – якась мешканка міста несла сосну для новорічних свят. 

Дорогою назад мені довелося спілкуватися в Старобешевському районі з головою та секретарем однієї із сільрад. Був приємно здивований їхньою гарною українською мовою. Неприємно вразило те, що у магазині на Харківщині до того привітна продавщиця миттю змінилася, коли я сказав, що ми бандерівці.

Вранці, в суботу, близько 7:00 ми благополучно добралися до Острога. Рівненщина нас зустріла снігом і похолоданням. Встигли вчасно, чи може, спеціально для нас погода «притримала» негоду. Хто зна…

Коли ми були ще на Луганщині, пролунав телефонний дзвінок з Острога. Острожанин Віктор Гловацький повідомив, що його дочці вже зателефонували з Щастя. Діти спілкувалися та продовжили товаришувати в соціальних мережах. Пізніше ми отримали повідомлення про ще два контакти дітей з нашого і східноукраїнського міста. На завершення хочу опублікувати короткого листа, який надійшов на сторінку в Facebook Віталія Ундіра.

«Війна! Яке страшне це слово,

Коли реве розлючений метал,

Коли життя руйнується основа,

Уламків смерті неймовірний шквал.

Але живе в серцях міцна надія,

Що все мине, піде у небуття,

Що промайне оця страшна завія,

І всіх чекає світле майбуття.

Я знаю точно – ми – одна родина,

Один народ, історія одна!

І Україна-матінка – єдина,

Неопалима наша купина!

І віра наша ще стає міцніша,

Коли побачили - в біді ми не самі,

Від ваших слів вона стає сильніша,

СПАСИБІ ВАМ, УКЛІН ВАМ ДО ЗЕМЛІ!

Зі словами щирої подяки за підтримку й подарунки нашим дітям, з найкращими побажаннями миру, добра та злагоди класний керівник 5-А класу школи №1 (56) м. Щастя Кирюхіна Інна Миколаївна. Слава Україні!»

Сподіваюся, що на завершення від імені ініціаторів та організаторів соціальної ініціативи сердечно дякую всім мешканцям Острожчини, які допомагали нам в реалізації задуманого. Бажаємо всім добродіям миру, міцного здоров'я, достатку, Божого благословення.

Іван ГЛУШМАН

№1 від 3 січня 2015 р. Категория: Події | Просмотров: 309 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]