Неділя

21.04.2019

17:05

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Микола Павловський: «Час написання картини залежить від музи»
Виставка картин острожанина Миколи Павловського відкрилась 14 березня в приміщенні Спілки художників України у Рівному. Це перша персональна виставка молодого художника. Про професію, початок творчості та плани на майбутнє з перших уст.  

– Миколо, розкажіть про початок свого творчого шляху. Коли почали малювати? Де навчались, працювали?

– Почав з 16 років, саме закінчував школу. Коли постало питання куди йти далі, все ж вибрав професію художника. Навчався у Вищому художньому професійному училищі в Грицеві, на Хмельниччині, по спеціальності «художник-оформлювач». Починав з малюнків олівцем, потім подарували набір фарб – почав малювати фарбами. Одразу після училища пішов працювати на підприємство «Захід Полісся». Ми робили картини з бурштину. На готовий малюнок посипається бурштинова крихта. Там пропрацював близько трьох місяців. Це було моє перше і останнє місце роботи. Більше я ніде офіційно не працював. Це не творчість, а ремесло, виробництво. Хоча й були ексклюзивні замовлення, проте значно рідше. Бувало, що одну картину доводилося повторювати двадцять разів. В живопису ж повтори бувають рідко. Потяг до творчості й визначив майбутній спосіб життя.

– Якою була ваша перша картина?


– Перша справжня картина мала назву «Захід сонця». Цей пейзаж було змальовано з фото, зробленого мною раніше. Ще за час навчання в школі я часто брав участь у різних конкурсах. Пригадую перемогу в конкурсі, організованому податковою для школярів. Тоді намалював шарж на те, як розподіляються податки в нашій державі. Попри те, що очікував негативної реакції, навіть образи, отримав гран-прі.

– Як поставились до вашого вибору стати художником батьки? Чи відмовляли, пропонували інші варіанти?

– Сім’я до моєї професії ставиться позитивно. Я не з тих художників, які лише «витягують» гроші з хати, не мають своїх засобів для існування. Нормально заробляю, маю змогу підтримувати рідних фінансово. Тому всі ставляться позитивно. Серед рідних людей, професія яких пов’язана з творчістю більше нема. Моя мама гарно малювала в дитинстві, але художником стати не захотіла. Коли я вирішив вступати до художнього, мене ніхто не відмовляв. Нам давали свободу вибору, не змушували, не нав’язували своєї думки. Це мій вибір і його поважають.

– Чи малюєте ви на замовлення і що саме?

– Так, звісно малюю. Замовляють портрети, пейзажі, натюрморти. Малюю в напрямку реалізму: намагаюсь точно відображати реальність, подібно фотографії. Здебільшого малюю маслом та аквареллю, хоча замовлення бувають різні. Кілька разів мене просили повторити картини, які вже продались. Звісно, повторюю, але завжди будуть певні відмінності. Ти ростеш, розвиваєшся, тому й картина вже вийде більш зрілою. Копії чужих або відомих картин не роблю – не бачу сенсу. Не хочу таке робити, та й не просили поки, власне. Буває, хочуть скопіювати стиль, щоб було «подібно, як в того художника». Ціна моїх авторських картин варіюється залежно від розміру та складності від 300 грн. до 500 грн., хоча якщо картина великоформатна, то вартість може сягати 1000-1500 грн.

– А як щодо ілюстрування книг? Таких пропозицій не було?


 – Ні, не доводилось таким займатись. Щоправда, є задум спільно з друзями письменниками, поетами видати книгу, яку я і проілюструю. Але поки що це лише плани.

– Скільки часу йде на написання картини і чи є у вас власні картини-улюблениці?

– Час написання картини, як би не банально це звучало, залежить від музи. Буває, можна написати за день, а інколи тиждень потрібно «мучитись» над однією картиною. Зараз я знаходжусь досі в процесі навчання та розвитку. Це коли ти малюєш картину, знаєш, що вона зроблена якісно і в той же час розумієш, що наступна буде краща. Звісно, є і особливі картини. Зокрема, знаковою стала картина «Біла орхідея». До неї я малював в обмеженій кольоровій гамі, роботи мали значно менше відтінків. Вже після неї почав писати зовсім по-іншому: в роботах стало більше кольору, це був ще один щабель професійного розвитку.

– Це ваша перша виставка. Чому одразу в Рівному?


– Раніше Спілка художників у своєму приміщенні дозволяла виставлятись лише членам своєї організації. Як тільки таке обмеження зняли, я домовився про виставку. Будь-хто організувати її не може – попри те, що за оренду залу все-одно сплачуються кошти, картини проходять відбір за визначеними критеріями. Є певний рівень робіт, які можуть бути представлені. Спілка письменників допомагала також вирішувати організаційні питання, зокрема, і як правильно розмістити картини. Назва і тема виставки «Про любов». Основою є серія з 17 картин, на яких зображено людей від народження, початку їх стосунків, закоханості і до старості. Крім того, там також представлені інші роботи художника.

– А чи буде виставка в Острозі і коли її чекати?

– Звісно, буде! Щоправда, можливим це стане ближче до літа – складно підібрати приміщення. В Острозі немає залів для професійної виставки картин. Проте ми шукаємо, і, однозначно, будемо вирішувати це питання.

Спілкувалась Людмила ПАНАСЮК
№12 від 23 березня 2013 р. Категория: Культура і мистецтво | Просмотров: 579 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]