П'ятниця

19.04.2019

09:20

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

«На пасіку заходжу з молитвою»
Людина – частинка природи, і якщо живе вона у гармонії з навколишнім світом, не робить зла, не шукає вигоди, оберігає і ретельно обробляє клаптик землі, де збудовано дім і шумить вітами сад, то й віддячить їй добром матінка-природа. Таким побачила я обійстя острожанина Костянтина Євдокимовича Пташнюка, колишнього начальника райфінвідділу, у якому проробив він понад 30 років.

Окрасою цієї охайної садиби, обплетеної виноградом, з пишнотілою шовковицею, рясними горіхами посередині й стрункою, з червонястими гронами горобиною на вході у колі троянд та квіткового різнобарв’я, беззаперечно, є вулики, де живуть і медоносять уже багато років більше десятка бджолиних сімей.

– Бджільництво – моє хобі. Займаюсь я бджолами, як живу на світі, з самого дитинства, – такими словами зустрічає мене господар у крислатому бджолярському капелюсі з сіткою-вуаллю (на фото). – Дід привчив до своєї, ще з колодами-вуликами, пасіки, – продовжує, – а жив він, мабуть тому, що мед їв, аж 100 років, три війни пережив. Подарував мені декілька вуликів і, найбільше, – любов та вдачу до медової справи.

Маючи практичний досвід, доповнив допитливий онук дідову науку теорією – назбирав бібліотечку пасічника, став ретельно читати «Енциклопедію бджільництва». І тому за багато років досконало вивчив життя бджілок і нині з задоволенням про них розказує.

– Заходжу ранком у пасіку з молитвою, потім пораюся біля вуликів, оглядаю їх, і при потребі готую мед на відкачку. А бджоли свою роботу роблять – летять за медозбором. До 1000 перельотів за день робить кожна бджілка на відстань у продуктивному радіусі 2-3 км, а політ, взагалі, до 14 км. Бджола-розвідниця вишукує джерело меду (акацію, липу, луг, поле тощо) і, прилітаючи у вулик, «робить танець» і хоботком роздає подружкам нектар, а вони за цим запахом знаходять медонос. У літню благодатну пору бджолиний вік короткий – близько місяця, проте меду вона назбирує немало.

– А як ви з ними спілкуєтесь? Чи відчувають вони господаря? – запитую.


– Балакаю до них, як до людей, можу похвалити, можу й посварити, але лагідно. Бо це благородна істота, трудолюбива і дуже корисна людині. Проте потребує ретельного догляду, копіткої повсякденної опіки влітку і зимою, щоб не змерзли бджолині сім’ї. Бджоли мене знають, шанують, мабуть, як господаря, бо ніколи не кусають, – посміхається Кость Євдокимович. – А взагалі свого і чужого визнають за запахом. Не люблять ароматів парфумів, алкогольного і нікотинового сморіду, а також домашніх тварин із специфічним запахом.

А потім він довго розказує про особливості бджолиного життя – про бджіл-маток, роль трутнів, працездатність робочих бджілок, про технологію вироблення меду, особливості медопродуктів, їхні лікарські властивості. Бідкається досвідчений бджоляр про занедбаність пасічної справи в нинішній Україні, яка з дідів-прадідів ще була розвинута, і у радянські часи пасіки були у кожному колгоспі, а бджільникам-аматорам надавалась допомога з боку держави. А нині все тримається лише завдяки ентузіазму окремих поодиноких пасічників.­

– Почастішали випадки, коли бджоли масово труяться на полях, оброблених гербіцидами і цей прикрий факт зовсім нікого не хвилює, – засмучено констатує господар, – хоча бджілка – це Божа комаха, що дає людині надзвичайно важливий натуральний продукт.

Розпитую у Костянтина Євдокимовича, скільки є різновидів меду і отримую коротку відповідь – безліч. Але найбільш відомі й цінні – гречаний, липовий, квітковий та з акації.

– А як визначити якість меду, його, так би мовити, «100% натуральність»?

– Зазвичай, це встановлює лабораторний аналіз. У побуті – за допомогою хімічного олівця, або ж при наливанні звертати увагу на безперервність, суцільність медової «нитки», чи за запахом, що має бути ароматним, а також на смак і колір.

– А ви щось домішуєте в мед? – обережно запитую. І чую у відповідь несподіване:

– Боронь Боже, це великій гріх, особливо, якщо беруть мед на ліки, а ти даєш сурогат, а це все одно що отрута. Великий гріх перед Богом і перед людьми!…­

Отаке доброзичливе і відповідальне відношення до природи, до її дарів у майстра благородної справи Костя Євдокимовича Пташнюка, що наділяє чудовим медом свою родину, дітей і онуків, а ще добрих людей. Хочеться побажати йому жити до 100 років, як дожив його дід-пасічник, і бути завжди таким же спокійним та врівноваженим, адже бджоли щонайперше люблять тишу.

Елла БІЛЮК
Просмотров: 351 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]