Понеділок

22.04.2019

03:40

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Нове в процедурі реєстрації прав власності
На сьогоднішній день, як ми бачимо по телебаченню, в засобах масової інформації, однією з найактуальніших тем є реєстрація речових прав на нерухоме майно. Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій на цю тему.  

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У грудні 2011 року створений ще один структурний підрозділ Острозького районного управління юстиції, як реєстраційна служба Острозького районного управління юстиції.

Структурними підрозділами реєстраційної служби є сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Штат реєстраційної служби складається з трьох державних службовців (реєстраторів): начальник реєстраційної служби Ірина Віталіївна Романюк, завідувач сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Ілона Віталіївна Вольська та головний спеціаліст сектору державної реєстрації прав Галина Русланівна Іванова.

Так, як з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то відповідно до вищевказаного Закону встановлена нова процедура державної реєстрації прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», нерухомим майном є – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов’язковою.

Обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону.

Обтяження речових прав на нерухоме майно це: податкова застава, предметом якої є нерухоме майно; інші обтяження.

Під нерухомим майном речові права, які підлягають державній реєстрації, розуміються: земельні ділянки; підприємство як єдиний майновий комплекс; житловий будинок; будівля, споруда або їх окремі частини; квартира; житлове та нежитлове приміщення.

Державну реєстрацію проводять державні реєстратори прав на нерухоме майно та нотаріуси.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб’єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою.

В період встановлення нової системи державної реєстрації прав, відповідно до Закону, така реєстрація буде проводитись на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, видані чи оформлені до 01 січня 2013 року.

Проте можуть мати місце випадки, коли після видачі чи оформлення документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, державну реєстрацію прав (оформлення документів чи проставляння «відміток») на підставі них не було проведено згідно з вимогами законодавства, що діяло на момент їх виникнення, а на сьогодні вже відсутні як нормативне врегулювання таких процедур, так і повноваження у відповідних суб’єктів.

За таких обставин коли перехід права власності на нерухоме майно відбувся, проте за результатом такого переходу державну реєстрацію прав (оформлення документів чи проставляння «відміток») не проведено, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.

Звертатися до реєстраційних служб за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках: законом передбачено проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно; проведення державної реєстрації прав на підставі рішень органів влади, зокрема на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування; проведення державної реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно реєструються в реєстраційній службі за місцезнаходженням такого майна!

Обтяження речових прав на нерухоме майно реєструються в будь-якій реєстраційній службі!

У випадку державної реєстрації права власності на новостворену земельну ділянку особа, після державної реєстрації земельної ділянки в органах земельних ресурсів може подати документи до реєстраційної служби для проведенням державної реєстрації права власності самостійно або через державного кадастрового реєстратора, який проводив реєстрацію такої земельної ділянки.

Плата за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлена у вигляді державного мита, що буде однаковим на всій території України.

Так, за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно державне мито стягуватиметься у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 119 гривень), а за державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, та обтяжень прав на нерухомі речі - 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 гривню.

Плата за надання витягу з Державного реєстру прав справляється в розмірі 120 грн.

Права на нерухоме майно, що виникли та зареєстровані в установленому порядку до 2013 року, визнаватимуться дійсними й з 1 січня 2013 року. Законодавство не передбачає обов’язку звертатися за їх «перереєстрацією» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі звернення за бажанням особи за проведенням такої перереєстрації державне мито не справляється.

Для більш детальної та доступної обізнаності коротко хочу зупинитися на типових ситуаціях з державної реєстрації прав, а саме, які основні документи необхідно подавати до реєстраційної служби у випадку реєстрації того чи іншого речового права.

Отже, незалежно від того, яка буде проводитися реєстрація, в будь-якому випадку, основними документами є: заява про державну реєстрацію; копія документу, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України); копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України); документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита).

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, отримане у спадок.

Перш за все, слід відмітити, що оскільки при отриманні нерухомого майна у спадщину, спадкоємець звертається до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину, державну реєстрацію права власності на таке майно здійснюватиме нотаріус.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи: заява, код, паспорт, квитанції про сплату.

– свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності на придбану квартиру, зокрема на підставі договору купівлі-продажу.

Державна реєстрація права власності на квартиру, що виникло на підставі договору купівлі-продажу, проводиться нотаріусом, який посвідчив такий договір.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи: заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– договір купівлі продажу нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку, отриману у результаті «приватизації».

Перш за все, слід звернути увагу, що державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку проводиться після реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться реєстраційною службою за місцезнаходженням такої ділянки.

Водночас заявник може як самостійно подати необхідні документи до реєстраційної служби, так і «передати» такі документи через органи земельних ресурсів, які вносили відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи: заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Державна реєстрація права власності на новостворений житловий будинок.

Державна реєстрація права власності на новостворений житловий будинок проводиться реєстраційною службою за місцезнаходженням такого будинку.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи: заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– технічний паспорт на житловий будинок;

– документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

– витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

– документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництво об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

– документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документи, що посвідчують права на земельну ділянку:

– право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;

– право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

– свідоцтвом про право на спадщину;

– право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам:

– відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04. 2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I – III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Для проведення державної реєстрації прав особа обо­в’яз­ко­во подає:

– основні документи – заява, код, паспорт, квитанції про сплату,

– документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду, свідоцтво тощо).

Відповідно до Земельного Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

 Згідно Земельного Кодексу (у редакції до 1 січня 2013 року) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Під час набуття права оренди на земельну ділянку на підставі договору відчуження права оренди землі первинний договір оренди землі, право оренди на яку відчужується, додається до договору відчуження права оренди землі в кожному такому разі відчуження.

Для більш детальної та доступної обізнаності коротко хочу зупинитися на типових ситуаціях з державної реєстрації прав, а саме, які основні документи необхідно подавати до реєстраційної служби у випадку реєстрації того чи іншого речового права.

Отже, незалежно від того, яка буде проводитися реєстрація, в будь-якому випадку, основними документами є: заява про державну реєстрацію; копія документу, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України); копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України); документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита).

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, отримане у спадок.

Перш за все, слід відмітити, що оскільки при отриманні нерухомого майна у спадщину, спадкоємець звертається до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину, державну реєстрацію права власності на таке майно здійснюватиме саме нотаріус.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи – заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності на придбану квартиру, зокрема на підставі договору купівлі-продажу.

Державна реєстрація права власності на квартиру, що виникло на підставі договору купівлі-продажу, проводиться нотаріусом, який посвідчив такий договір.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи – заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку, отриману у результаті «приватизації».

Перш за все, слід звернути увагу, що державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку проводиться після реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться реєстраційною службою за місцезнаходженням такої ділянки.

Водночас заявник може як самостійно подати необхідні документи до реєстраційної служби, так і передати такі документи через органи земельних ресурсів, які вносили відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи – заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Державна реєстрація права власності на новостворений житловий будинок.

Державна реєстрація права власності на новостворений житловий будинок проводиться реєстраційною службою за місцезнаходженням такого будинку.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

– основні документи – заява, код, паспорт, квитанції про сплату;

– технічний паспорт на житловий будинок;

– документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

– витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

– документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництва об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

– документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документи, що посвідчують права на земельну ділянку:

– право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;

– право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

– свідоцтвом про право на спадщину;

– право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам:

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I – III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Для проведення державної реєстрації прав особа обо­в’яз­ково подає:

– основні документи – заява, код, паспорт, квитанції про сплату,

– документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду, свідоцтво тощо).


Далі буде...

Ірина РОМАНЮК,
начальник реєстраційної служби
№27 від 6 липня 2013 р. Категория: Правоохоронні органи, право і кримінал | Просмотров: 451 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]