Середа

24.04.2019

15:20

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Обпалені долі

Незадовго до 5-ї години вечора, 13 лютого, актовий зал КЗ «Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою» Рівненської облради був заповнений людьми у військовій формі. Кілька з них виділялись з-поміж інших – на їхніх грудях були нагороди – це афганці. Саме у їхню честь ліцеїсти 10-В класу підготували виховну годину «Обпалені долі».

Захід розпочався із показу вступного відео, присвяченого Дню виведення військ СРСР з Афганістану. Кадри, зняті під час війни в тій далекій гірській країні, супроводжувалися піснею гурту «Рождество» «Ты знаешь, так хочеться жить».

Після цього офіцер військового ліцею привітав усіх присутніх на заході.

– 15 лютого минає 26 років із дня закінчення війни в Афганістані, – зазначив він. – Але ця війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. Мені дуже хочеться, щоби поезії, розповіді, пісні про Афганістан пройшли крізь ваші юні серця і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна.

Поезій та пісень і справді було чимало, про них трохи згодом. І ось куліси розкрилися. На сцені з’явилися троє ліцеїстів із автоматами у військовій формі часів афганської війни. Біля мікрофона стояв ще один учень закладу, він читав вірш «Очі туманить ядуча сльоза…».

Після цього на сцені з’явилися двоє ведучих-ліцеїстів – надалі лише вони вестимуть виховну годину, зачитуватимуть страшну статистику, розповідатимуть про історію Афганістану, причини і наслідки війни.

– Для кожного з понад 600 тисяч тих, хто служив у Афгані, ця війна була і залишається своєю. 9511 осіб вбито у боях, 2386 – померли від ран, 817 – від хвороб, понад 1739 – від аварій та катастроф. У афганській війні загинуло майже 15 тисяч радянських солдатів, із них 3360 – українці, 35 тисяч було поранено, з них 8 тисяч – українці, 4687 українців повернулися додому інвалідами, тисячі потрапили у полон, 290 пропали безвісті, 80 з них – українці, – зачитали страшну статистику ведучі. Потім присутні могли побачити на екрані змонтовані кадри з афганської війни під пісню гурту «Каскад» «Вспомним, товарищ, мы Афганистан».

– Афганістан – це 70% гірської місцевості. 86 тисяч людей проживає в аулах, – у злиднях. Три мільйони чоловік ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність. Відсутність елементарної медичної допомоги. Масова неписемність серед населення. Висока смертність, – розповів ведучий про ситуацію в Афганістані незадовго до воєнних подій.

Також виступаючі нагадали присутнім про причини тієї війни: «У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя. Скинув монарха, проголосив Афганістан народною республікою. Новий режим надав жінкам право зняти паранджу, почав репресії проти духовенства. Моджахеди не визнавали такого уряду. У країні спалахнула громадянська війна. Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року. В результаті цього у грудні 1978 року був підписаний договір між СРСР і Афганістаном, за яким Радянський Союз зо­бов’язувався переозброїти аф­ганську армію. 25 грудня 1979 року були введені десантні частини. Згодом вони втяглися у бойові дії по всій території».

Упродовж заходу ліцеїсти показували глядачам відео та читали вірші, присвячені цій війні.

Нарешті черга дійшла і до гостей-героїв, ведучі представили їх, кожного гостя зустрічали аплодисментами: «Полковник Володимир Олексійович Прокопчук, старший прапорщик Володимир Васильович Рудюк, старший прапорщик Микола Євстафійович Вербицький, старший прапорщик Микола Антонович Прадун». Слово надали голові спілки ветеранів Афганістану в Острозькому районі Володимиру Прокопчуку. Коли полковник виходив на сцену, у залі панувала тиша, було чутно лише дзенькіт медалей, які висіли у нього на грудях.

– У молоді роки, у 22, у 18, довелося виконувати нам цей військовий обов’язок. Але ми не схибили. Ми все зробили так, як нам заповідали наші батьки, і те, що ми навчилися від наших ветеранів Великої Вітчизняної війни. Я вважаю, що ось такі виховні години плекають істинних захисників нашої Батьківщини серед молодого покоління, – зазначив Володимир Прокопчук.

На завершення заходу пам’ять загиблих у Афганській війні вшанували хвилиною мовчання. Керівники військового ліцею дякували за виховну годину, проводили паралелі із сьогоднішньою ситуацією на сході України та висловили глибокі сподівання, що минуле більше не повториться.

Максим НУЙКІН

№ 8 від 21 лютого 2015 р. Категория: Події | Просмотров: 256 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]