Середа

24.04.2019

19:32

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Ольга ЛОГВІН: «Не посада робить людей людьми, а щоденна праця»

Традиційно, у Міжнародний жіночий день – 8 Березня – усі найкращі слова вітань, побажань, квіти та подарунки присвячуються прекрасній половині людства. Істинних та щирих слів по праву заслуговує не лише у день жіночого свята, а й повсякчас – чарівна жінка, любляча дружина і мама, заступник міського голови Ольга Логвін. Жінка – загадка. Ніжна і скромна, є у ній якась прихована дивовижна родзинка мрійливості. Працелюбна, чуйна, вміло поєднує жіночність і професійну наполегливість, материнство й кар’єру. Саме про неї мені хочеться розповісти нашим читачам трішки більше. 

Народилася Ольга на Поліссі, в селі Каноничі Володимирецького району. Її батько – бухгалтер, а мама все життя пропрацювала в торгівлі. Улюбленим предметом дівчини була хімія. До 13 років Ольга не сумнівалася, що піде в медичний заклад. Навіть документи після 8-го класу подала в медучилище. Однак, непередбачуваний і, мабуть, доленосний візит до лікаря одного разу все змінив. Після тих відвідин дівчина категорично відмовилась навчатись у медичному вузі і продовжила навчання у школі, яку закінчила з золотою медаллю.­

Випускна відзнака та улюблений предмет певною мірою допомогли їй у виборі спеціальності, і Ольга вступила до Київського торгово-економічного інституту на факультет товарознавства і організації торгівлі непродовольчими товарами. Про роки навчання Ольга Андріївна нині згадує із теплотою, з посмішкою, каже, що любила навчатись. Серйозне ставлення та любов до науки дали свій результат – Ольга отримала диплом з відзнакою та можливість вибору місця майбутньої роботи.

За її словами, на той час на західну Україну було лише два направлення – в Кременець Тернопільської області та Острог. Батьки дуже хотіли, щоб дочка була ближче до отчого дому. Та й вона сама відчувала і досі відчуває неабияку прив’язаність до рідних коренів. І Ольга Андріївна обрала Острог.

– З 1 серпня 1988 року я – острожанка, – з гордістю констатує Ольга Андріївна, бо любить це місто, його жителів, атмосферу цього краю. – Мені взагалі в Острозі щастить на гарних людей, друзів. Ще як тільки я приїхала до Острога, потрапила на квартиру до чудової людини Надії Федорівни Равської, на жаль, вже покійної. У неї я навчилася всього: і пироги пекти, і холодець варити.

В Острозі Ольга Андріївна знайшла своє кохання, хоча, правильніше сказати – воно її знайшло. Майбутній чоловік випадково побачив її на вулиці, а потім ходив, довго шукав її, бо дівчина на танці не ходила – тільки на роботу, додому, а на вихідні – до батьків на Полісся. Однак, доля подарувала їм зустріч, яка стала початком особливої історії кохання. У 23 роки вийшла ­заміж.

Переїхавши до Острога, жінка працювала старшим товарознавцем в торгівельній фірмі. Після декрету – в універмазі, бо в ті роки почалася комерціалізація і міськторг розпався на окремі підприємства. Коли місто набуло статусу обласного підпорядкування, були відповідно створені нові структури. І колишній начальник планового відділу запропонував Ользі попрацювати в одній із них. Таким чином, з 1 березня 1996 року жінка незмінно працює в міській раді, спочатку – спеціалістом в економічному відділі, потім – завідувачем того ж відділу, а з 2006 року – заступником міського голови.

Про свою роботу Ольга Андріївна говорить із задоволенням:­

– Я люблю працювати з людьми. Дотримуюся такої позиції – якщо ми не можемо допомогти людині вирішити якесь питання, то можна хоча б вислухати і прийняти її так, щоб вона не пішла від нас ображена. Адже коли спробувати поглянути на ситуацію з позиції іншого, з позиції тієї людини, яка приходить на прийом, то відпадає багато зайвого і все стає на свої місця. Зрештою, всі ми під Богом ходимо, і не посада робить людей людьми, а щоденна праця, в тому числі і над собою.

Окрім роботи, Ольга Андріївна любить в’язати, читає художню літературу. Нещодавно перечитала українську класику, зокрема твори Ольги Кобилянської. А ще вона просто обожнює проводити час зі своїми дітьми та батьками, кожної відпустки їздить до рідних на Полісся.­

– В мене найкращі в світі діти, – каже Ольга Логвін, розповідаючи про талановиту донечку Марію, яка зараз закінчує магістратуру Національної музичної академії ім. П. Чайковського та сина Юрія, який теж наразі завершує навчання у школі. Уже в кінці весни жінку чекають два святкові випуски. – Наша сім’я досить демократична. Чоловік мене завжди підтримував в усьому. Якби не його підтримка, розуміння і сприйняття мене такою, як я є, можливо, я б не мала сьогодні все те, що маю, – зізнається пані Ольга. За її словами, немає сімей без проблем, труднощі та негаразди виникають у кожній сім’ї, особливо у новоствореній. Потрібно знаходити той спільний шлях, яким можна удвох усе пройти і здолати, а не поодинці.

– Колись в юності мені дуже запа­м’я­талася фраза з творів класиків: «Сімей­не життя – це щоденна праця по вихованню в собі людини». Коли з обох сторін в сім’ї існує рух в цьому напрямку, тоді результат буде помітним.

Незважаючи на різні життєві обставини, Ольга Андріївна продовжує залишатись світлою, життєлюбною особистістю, мрійливою і загадковою жінкою. Мріє про мир у нашій державі, про здоров’я рідних і близьких. За її словами, якщо раніше ми бажали один одному миру, не усвідомлюючи значення цих слів, то на сьогодні ця мрія заполонила решту інших бажань.

– Хочу, наскільки це можливо, якнайдовше відчувати себе донечкою на цьому світі. Бо доки живі мої батьки, я почуваю себе ще донечкою. Моя родина мене завжди підтримувала. Я черпаю звідти багато сил і мудрості. Нині, у цей важкий час, я бажаю всім, хто чекає – дочекатись. Дочекатись такої пори, щоб жертви були не даремними. Дочекатися, щоб в кожну сім’ю, родину, в душу кожної людини повернулась впевненість у завтрашньому дні, бо сьогодні – нам цього дуже бракує.­

А напередодні свята Ольга Андріївна бажає усім жінкам ­жіночого щастя в усіх його ­проявах!

Євгенія ПОЛІЩУК

№ 10 від 7 березня 2015 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 557 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]