Четвер

25.04.2019

01:16

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Правду розкаже почерк
Сергій Гонгало став почеркознавцем... запізнившись на автобус.   

Він може дізнатись чи каже людина правду без детектора брехні; визначити деякі хвороби людини без медичної діагностики; вирахувати аноніма і навіть спрогнозувати сумісність у шлюбі. Усе це Сергій Йосипович Гонгало робить завдяки знанням із графології – пізнання людської психології через почерк. Сьогодні колишній начальник експертної служби Острозького району викладає предмети кримінально-правового циклу в «Острозькій академії», навчає азам почеркознавства студентів. Про цікавинки, можливості та практичне застосування почеркознавства у інтерв’ю з Сергієм Гонгало в редакції «Замкової гори».

– Сергію Йосиповичу, розкажіть, як почалася ваша «дружба» з графологією?

– Все почалося із запізнення на автобус. Потрібно було згаяти час, я ходив по автовокзалу і побачив книгу Моргенштерна «Психографологія». Зізнаюсь, я з дитинства не любив читати і завжди думав, що в житті не буду багато писати. Але вже так сталося, що все життя пишу від руки. Отож, я придбав книгу, прочитав її. Згодом почав застосовувати ті знання, досліджуючи почерки друзів, знайомих і переконався, що в цьому щось є. Якщо людина пише каліграфічно, то це або писар, або вчитель початкових класів, або безініціативна людина, яка не буде керівником. Каліграфічний почерк може бути у людей вимогливих до себе, але вихованих в дусі покірності. Це потенційні виконавці, або я кажу «раби». Науковці мають жахливі почерки, бо пропускають слова, літери, коми. Вони надають перевагу тому, що вони пишуть, а не тому, як вони пишуть. Якщо почерк поділити на підписи і рукописні тексти, то підпис – це те, яким ми хочемо себе показати людям, а рукописний текст – те, що ми є насправді. Чоловіки, які допомагають по господарству, добродушні, тобто позиціонують себе як жінки, і почерк мають округлий. Якщо у ньому є друковані елементи, значить людину не розуміють, вона дещо асоціальна. А ще за почерком можна визначити логік людина чи інтуїт. Останні – представники творчих професій, перші – технічних. При виборі професії теж це варто враховувати.

– Цікаві висновки. Отже, ви почали з книги Моргенштерна і як вчились далі?

– Справа в тому, що в Україні графологія не визнана наукою. Курс графології у вузах вводять Росія, Білорусія. Я ж вчився лише за книгами, а в Україні почеркознавством нині займається лише Олександр Фармагей з Києва. З ним спілкуюсь Інтернетом, а також з інститутом графології в Ізраїлі.

– Розкажіть про практичне застосування ваших знань в міліції.

– Якось до нас надійшла анонімка: «Вашу дитину викрадено, якщо хочете її побачити, принесіть мені викуп». Це було написано фломастером і за почерком я розпізнав нездорову людину. Шукали автора недовго, прийшли до нього і він зізнався, що бавиться з дитиною. Ще одна анонімка на представників влади, як з’ясувалось, була написана колишнім керівником, причому ображеним. Людина володіла досить конфіденційною інформацією, написала багато тексту російською мовою і лівою рукою. Але чим більше тексту людина пише, тим більше про себе розказує. Як казав доктор Хаус: «Усі люди брешуть». А почерк розкаже всю правду. Ось і встановили, що автор – носій української мови і правша. Коли його затримали, то вдома знайшли аркуші, на яких він тренувався писати. За почерком можна встановити не лише носія мови, а і місцевість, де людина проживає. Був також і випадок з актом вандалізму у шкільній бібліотеці. Тоді діти ще і записку на місці злочину залишили. То був почерк старшокласника, але як з’ясувалось потім, писав її учень третього класу. Його мама розповіла, що йому було нудно в школі, бо в розвитку він випереджав однолітків, про що і свідчив «дорослий» почерк хлопця.

– Отже, і нездорову людину можна розпізнати за почерком?

– В Ізраїлі діагностують хворобу за почерком вже на початковій стадії, навіть спрогнозувати її можуть. Я можу діагностувати за почерком вже наявну хворобу. Наприклад, кутасті літери – це проблеми з кишково-шлунковим трактом, печінкою. Якщо з’являються овальні елементи, «завитушки», людині варто звернутись до психолога, психіатра. Звивистості у почерку свідчать про розхитані нерви. Пам’ятаю, як нам прийшов один лист і побачивши почерк на конверті, я сказав, що з психами розбиратися не буду. Коли колеги його відкрили, прочитали віддруковане на машинці повідомлення: «Всі мене вважають психічно хворим, але це не так, я вже вилікувався...». У цієї людини справді була шизофренія.

– Кажуть, що сьогодні роботодавці користуються послугами графолога для аналізу резюме претендента, написаного від руки, і тоді приймають рішення про прийом на роботу.

– Так, є такі тенденції, однак я їх не підтримую, адже в нас немає школи графології. Принцип графолога, як і лікаря, – не нашкодь. Практикуючий графолог дасть характеристику, але вирішує роботодавець. Так, якщо людина пише зв’язно, у неї логічне мислення, вона схильна до монотонної роботи. Якщо є розриви, різні літери, то монотонна робота не для неї. Якщо підпис людини нерозбірливий, вона «ховає» себе. Занадто довгий останній штрих у підпису означає, що людина не любить критики і болісно її сприймає. Маленький підпис – свідчення заниженої самооцінки. Якщо саме резюме невелике, роботодавець візьме таку людину, бо на неї можна тиснути, це потенційна жертва. Мрійливі, хворобливі люди слабо тиснуть на папір, їх почерк ніби літає. У тих, хто вміє працювати і відпочивати, чергується сильний і слабкий натиск. Ось чому важливо аналізувати рукописний текст, а не сканований.

– Сергію Йосиповичу, чи можна за почерком визначити сумісність людей, наскільки підходять одне одному чоловік і жінка?

– Зверталась до мене дівчина, і я за почерком давав характеристику трьом її кавалерам. Перший – типовий зразок життя в казармі, де все чітко і за правилами. Дівчина погодилась, бо в гостях у нього, коли не розправила рушник у ванній, вислухала цілу тираду. Другий – демонстратор, хоч і не має грошей, але постійно ходитиме по ресторанах і матиме борги. Третій почерк був невиразний, кострубатий і свідчив про компанійський характер юнака.

– І що?

– Вона вибрала третього. З ним зараз і живе.

– Чи не збираєтесь узагальнити свої знання, досвід з почеркознавства?

– Я давно збираю колекцію почерків, у мене їх 2 коробки. Загалом Острог цікавий наявністю різноманітних закладів – психоневрологічним інтернатом, психлікарнею, академією, ВПУ. Почерки з різних джерел – це потужна база для досліджень, на які поки що не маю часу.

Я попросила Сергія Гонгало дати характеристику двом людям за їх рукописними текстами. Була здивована точністю даної оцінки – задаткам, вмінням вживатися в колективі, лідерськими якостями, наявністю тривоги. Склалось враження, що переді мною сучасний Шерлок Холмс. Отож, прощаючись, подякувала за пізнавальне і повчальне спілкування.


Цікаво знати

Якщо людина не писатиме від руки, то втрачатиме письмовий навик. Адже навчаючи дітей писати, вчимо не руку, а закладаємо у свідомість навик. Втрачаючи звично пишучу руку (праву), людина з часом переходить на другу. Тренуючись, і ліву може зробити звично пишучою. А ще можна навчитись одночасно писати правою і лівою рукою. Один із знайомих Сергія Гонгала попрацювавши над собою, навчився писати одночасно 2 різні тексти!

Олена ТОЛОЧИК
№6 від 9 лютого 2013 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 480 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]