Понеділок

22.04.2019

03:31

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Про нашу солов’їну і не тільки…
День української писемності та мови був встановлений указом Президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь літописця часів Київської Русі Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. З приводу цього свята нагадаємо кілька цікавих фактів.  


Спершу було Слово…

Судячи з Євангелія від Івана, «На початку було СЛОВО». Але – цілком природно  виникає питання: а якою ж мовою воно було вимовлене чи написане? Важко відповісти? Важко! Бо тоді ще й самих носіїв мови – творців слова – не було! Вони з’явилися, згідно тієї ж Біблії, набагато пізніше.

Але цей приклад показує значення універсального засобу спілкування між людьми. Підкреслював це і великий Кобзар:

… Я на сторожі коло них
Поставлю Слово…

Саме ж слово складається з інших, дрібніших частинок – літер. Ми вже звикли до оцих невмирущих знаків, з яких і складаються фрази, які пройшли складний шлях розвитку. Одні з найраніших назвали ієрогліфами. Тобто, в перекладі з грецької – «священне різьблення». Інші – інакше, але теж підкреслювали їх винятковість.

Острожани можуть пишатися тим, що наше місто причетне до творення української писемності та мови. Так, вихованець середньовічної греко-слов’яно-латинської Академії Мелетій Смотрицький написав «Граматику словенську». По якій вчився сам Ломоносов та інші вчені його часу. Набагато пізніше, через 4 століття, в Острозі, у гімназії вчився Петро Волинський. Він навіть в часи сталінізму зробив багато для розвитку української мови, варто лише пригадати його методички для студентів з теорії української літератури.

А хіба можна забути, що саме в Острозі славетний Іван Федоров надрукував шість з 12 своїх книжок? Серед них і «перший овощ дому печатного острозького» – «Азбуку», для «скорого наученія детского». Перший в Україні «Буквар» надрукований теж цим талановитим друкарем. У Львові. Але він – без додатку, без чудової пам’ятки літератури «Сказання чорноризця Храбра о письменах». Остання праця розповідає про те, що раніше наші предки слов’яни не мали своєї абетки, і лише згодом Кирило та Мефодій створили її, творчо обробивши і збагативши те, що вже зробили їх попередники.

Отож, ми і маємо тепер багато алфавітів, створених на базі тієї, що запропонували солунські брати. Та найцікавіше те, що вони нам лишили не просто набір літер, як, приміром, в латинян. Це – ціле послання нам, нащадкам, котрі населяють слов’янські землі.

Ми знаємо, що в сучасному наборі українських літер – 33, й остання серед них – «Я». А в тій, давній, якраз «я» – перша літера. Тільки зветься вона – «Аз». Тобто це – іменник, і ми не раз зустрічаємо його в літописах та інкунабулах. Наступна – «Буки» – має кілька значень. Серед них – і «буква», і дерево бук, і – «книга». Щодо «Віди», то можемо пригадати, що давнє «відати» означало «знати» (до речі, й «відьма» має те ж коріння). Отож, навіть перші три літери вже складаються в речення: «Я літери знаю…» І що ж з цього випливає? А те, що «Глаголь» («слово», «дія», «мова») – «Добро» «Єсть» («знання мови, літер – гарна справа»). Далі йдуть знаки: «Живітє» «Зело» «Земле» «І» «Како» «Люди» («живіть на Землі як люди»); «Мисліте» «Наш» «Он» «Покой» («міркуйте, це наш спокій, наш мир»); «Рци» («речати», «речь», «говорити»), «Слово» «Твердо» («говори слово твердо», тобто, «Не дав слово – то кріпись, а дав слово – то держись»)…

Що й говорити, послання дійсно універсальне! І навіть нині непоганий дороговказ для нас! Пам’ятаймо ж це щодня, а особливо у День рідної мови!


Золоте перо? – Ні, лебедине…

Сьогодні, у час поширення кулькових, гелевих та інших письмових знарядь, мало хто пам’ятає час, коли надзвичайно поширені були дерев’яні ручки та металеві пера, чорнило та промокальний папір. Їх нині можна побачити хіба що в музеях (зокрема, Музеї книги і друкарства). Ще менше лишилось людей, які пам’ятають їх сорти: «зірочка», № 1 та 3 тощо. А ще менше тих, хто не лише писав ними, а й ще запускав зроблені з них «стріли» у класну дошку. Біля вуха вчителя.

Щодо самої назви цього предмету, то воно походить від часів літописців. Адже тоді писали дійсно перами. Пташиними – качки, гусака, пелікана… А найкращим було перо з крила… лебедя, причому, саме з лівого. До речі, відомо, що Олександр Пушкін писав лише лебединими перами, ще й сам заточував їх. І часто клав біля себе перед сном – аби ті рядки, що прийшли вночі, одразу ж записати після пробудження.

Таким же пером, чи схожим, вивів і рядки у «Повісті минулих літ» знаменитий чернець Нестор, коли вперше згадав наше місто Острог. Цей запис стосується подій 30 серпня (10 вересня) 1100 року. Отож, і птахам ми завдячуємо, що 913 років тому наше місто вперше згадали в історичних документах.

А щодо прозових творів Олександра Сергійовича, то можемо відмітити одну особливість: якщо при перекладі на українську мову всі літери «И» замінити там на «І», то обсяг твору… зменшиться аж до 10%!


Така вона – баба!

Надзвичайно непередбачувана наша мова! Скільки є однакових слів, які мають різні значення. Й навпаки – різні слова, що означають одне й те ж. Часто це призводить до несподіваних, курйозних та… смішних випадків.

От, приміром, є таке слово – БАБА. Слово одне, а означає воно і рідну матір своїх батьків, і просто якусь жіночку, і спрацьовану селянку, і неохайну нечупару, і зліплену з снігу фігуру, і кам’яного боввана зі степу, і навіть – чоловіка. Отого, що слабохарактерний, тютя. Також – казкового персонажа – Бабу Ягу. А ще – кондитерський виріб (ромова баба), ударну частину механічного молота, копра, штампувального пристрою, довбню… Також можна згадати, до речі, що цим же словом, як вказував колись надзвичайно популярний в Радянському Союзі поет Расул Гамзатов, по-аварськи називають… матір! А в деяких арабських країнах це – поважне звернення, згадайте, приміром, Алі-Бабу…

Якщо ж додати ще похідні, ну ось, сливе, слово – БАБКА – то отримаємо ще більше понять (похідних). Це і знахарка, це і віщунка, це і повитуха, і надкопитний суглоб ноги у тварин, і кістка цього суглобу, і гра, де ці кістки вибивають одну одною з кола, і кілька складених у певному порядку снопів на полі, і частина металорізального або деревообробного верстату для опори інструменту та деталі, і, і, і… І, наприклад, ота, що «лето целое пропела…». Так, так, ота комаха летюча, що російською зветься «стрекоза». А хто не чув виразу «підбивати бабки»? Тобто, підводити баланс, рахувати гроші. Ветерани друкарської справи можуть ще пригадати БАБАШКУ – брусочок, який використовували в наборі для утворення пробілів у тексті.

Не можемо не згадати, що спектр цих слів стане ще барвистішим, коли додамо і створимо з/до них прикметники: базарна баба, квітуча баба, апетитна баба, вредна баба, владна баба, чортова баба, язиката баба, бой-баба, бабій вік, бабине царство, бабський характер, бабська справа, бабині казки, (чутки, плітки), бабська логіка, бабине літо (хоча американці називають його… індіанським!). А хіба ви забули прислів’я, де це слово згадується? «Баба надвоє сказала», «Ось тобі, бабо, і Юр’їв день!». Можна ще багато про це мовити, але ж час і «казочку» розповісти!

… Ми не раз «тривожили» українську землю своїми буровими машинами. Але, як не прикро, але без цього не обійтись – поломка! Бурову штангу заклинило на великій глибині – не вирвати. Пристрою, аби витягти її з надр землі – а він якраз і зветься ударна баба – у нас як на те, тоді не було. Мчимося до сільської пошти, аби відправити телеграму на базу експедиції. Пишемо: «Терміново надішліть ударну бабу». Листоноша прочитала текст і обурено вигукнула: «Хлопці, ну коли ви вже навчитесь культурно і грамотно писати!». Ми здивовані: «В чому річ?». Працівниця вузла зв’язку відповідає: «Ну хіба не можна було написати «Негайно пришліть передову жіночку»!..

Олександр ГЛАДУНЕНКО
№45 від 9 листопада 2013 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 355 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]