Неділя

19.05.2019

23:35

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Протоієрей Віктор: «Допомагаючи, ми підтримуємо мир»

Благодійність – справа добровільна. Ніхто не може примусити людину робити добрі діла. Це – поклик душі, щирий, чистий та усвідомлений. Бо, як казав один мудрець, без духовного виміру благодійність буде простим спонсорством. Напередодні Різдвяних свят прихожани Свято-Воскресенського храму м. Острога на чолі з настоятелем протоієреєм Віктором Земляним підготували чергову допомогу нашим військовим на сході України, передавши їм автомобіль і гроші. 

– Розпочалося все з того, що ми поставили банку в церкві «Збір допомоги для військових», – розповідає отець Віктор. – Наші прихожани активно підтримали цю ініціативу. А один із них, житель міста Острога Михайло Білогубцев, якось підійшов і сказав мені: «Я теж хочу допомогти, але моя поміч у банку не поміститься».

Чоловік запропонував своє авто марки «Волга-24» для передачі у зону АТО. Саме на ньому наші бійці з добровольчого полку «Дніпро-1» Максим Хорев, Василь Войцеховський та Олександр Ковальчук у різдвяні дні вирушать на схід. Машина, до речі, знаходиться на донецькому реєстрі, не нова, але міцна. За словами бійців, саме така й потрібна на передову, адже авто, які туди потрапляють, «виживають» максимум тиждень-два, й переважно звідти вже не повертаються, на жаль, і не тільки авто… Але отець Віктор щиро переконаний, що якщо в людини, навіть зі зброєю в руках, помисли світлі і чисті, то ніякий ворог їй не загрожує.

– Якщо людина іде на війну не вбивати, а захищати, якщо серце в людини чисте і немає в ньому злоби, то такі люди повертаються живими і неушкодженими. І машина повернеться. Бо вона дійсно подарована чоловіком, який не є заможним. Але в нього серце християнське, добре. Він неодноразово возив людей на паломництво за свій кошт. Він щиро вболіває за життя тих наших бійців, які зараз знаходяться у центрі війни.

Отож, спільною допомогою парафіяни разом з настоятелем привели авто до ладу. Олександр Дубінчук, автослюсар, теж прихожанин храму, підремонтував її, за свій кошт перебрав усю підвіску. Місцевий підприємець Михайло Бояр пожертвував дзеркала. З банки було зібрано майже дві тисячі гривень, за ці ж кошти придбали акумулятор, решту теж передали військовим на їхні потреби. 5 січня біля Свято-Воскресенської церкви протоієрей Віктор освятив автомобіль і передав згаданим вище військовим з полку «Дніпро-1».

Ще раніше громада храму також вирішила подарувати авто для бійців – чеську вантажну машину для перевезення.

– Церква не може дарувати зброю чи допомагати чимось таким, що несе будь-якій стороні смерть, тому що ми взагалі проти будь-якої війни. Але там воюють громадяни нашої держави, нашого міста, багато наших прихожан брали і беруть участь у цьому конфлікті. І церква не може стояти осторонь. Тому що церква завжди повинна бути зі своїм народом.  Ми вирішили допомогти цим авто. І в нас було таке прохання до бійців, щоб цей автомобіль використовувався, наприклад, як санітарний, для перевезення поранених чи доставки чогось на передову, – розповідає настоятель храму.

Варто сказати, що протоієрей Віктор також був на сході. Ми вже писали про його поїздку в зону АТО. Тоді за дві доби ним і прихожанами Свято-Воскресенського храму було зібрано і передано військовим майже 4 тонни допомоги.

– Я особисто цієї війни не підтримую. Я переконаний, що можна було домовитись, – зауважує священнослужитель. – Просто одна зі сторін не захотіла домовлятись. А наш обов’язок сьогодні зробити все для того, щоб наші хлопці були забезпечені там усім необхідним. Хтось може осуджувати, казати, що допомагаючи, ми підтримуємо війну. Ні! Допомагаючи, ми підтримуємо мир в першу чергу, і життя тих батьків, чоловіків, синів, які там стоять і захищають нашу державу. Які в чомусь, може, і не розуміють, чому вони там, чому саме вони…

Отець Віктор щиро вірить в наш народ і нашу перемогу. За його словами, український  народ хочуть зламати, тому що він великий, тому що його бояться, бояться його єдності.

– Якщо ми знайдемо цю тонку струну, підберемо до інструмента ключ музичний, тобто до душ людських, і зможемо налаштувати його, тоді цей інструмент буде найпрекрасніший в світі.

Євгенія ПОЛІЩУК

№ 2 від 10 січня 2015 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 158 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]