Четвер

25.04.2019

01:37

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Рай у дворі: досвід острожан
Після виходу газети № 25 з публікацією «Казка в дворі» до редакції зателефонувала читачка, яка запропонувала продовжити тему благоустрою і творення краси руками острожан. Жінка розповіла про один з дворів на околиці міста, який за її словами, заслуговує уваги і наслідування. « Там справжній рай, сходіть і переконайтесь», – порадила вона. Я ж, зацікавившись підказаною ідеєю, одразу зателефонувала до Олександра та Наталії Скоби.


І вчений кіт біля криниці

Вхід до будинку № 41 на Поштарці починається оригінальною аркою з ліхтарями – творіння рук господаря. Він відкриває вхідну браму і перед очима справді постає картина неймовірної краси: ліворуч «вулик» з пенька, покритий очеретом, на якому оселилися симпатичні бджоли, альпійська гірка з різнобарв’ям квітів, лавочка з вишуканою ковкою, велосипед, який «зварив» Олександр Скоба і в якому «прописалися» квіти. Праворуч – доглянутий і зі смаком облаштований квітник. Далі – млин, покритий старою черепицею, криниця і дерево, біля якого сидить «вчений кіт» – теж плід творчості господаря, підвазонники у формі черевиків, тинок натуральний і з пляшок.

Не втримуюсь аби не запитати де вчились господарі ландшафтному дизайну.

– Ми не дизайнери і не архітектори, усе придумуємо самі, – сміється Олександр Скоба. – Я газоелектрозварювальник, дружина за спеціальністю бухгалтер, а працює у бібліотеці. Цей будинок будували самі. Вже з часом зайнялися облаштуванням території. Тут ще багато чого треба зробити. Ось наприклад, кота вченого потрібно «посадити» на ланцюг – щоб як у Пушкіна було. А біля вулика планую поставити такий собі господарський дворик з фігурками звірят.

– Мій дід був садівником у острозькій гімназії, мама її закінчила. Мабуть від них і передалася мені любов і бажання творити красу навколо, – приєднується до розмови Наталія Скоба. – Квіти купуємо самі, розводимо, обмінюємось із знайомими. – Цікавіше зробити щось своїми руками, бо ж готове коштує дорого. У мого чоловіка золоті руки, є бажання і ідеї, при цьому багато речей він робить з відходів, з хламу – ось ліхтар, наприклад, біля альпійської гірки зроблений з частини ліжка.

Господиня веде до входу в будинок і тут оку відкривається друга частина присадибної творчості подружжя. У клумбі розташувалась скульптура пісяючого хлопчика. Неподалік господар відкриває кран і хлопчик починає... підливати квіточки. З іншого боку – ставочок в зелені, де плаває качечка, «прописались» черепаха, крокодил, лелека, теж народжені умілими руками господаря. У водоймі є справжні карасі, мальок.

Вхід до оселі теж зроблений творчо. Біля дверей зустрічає гуцул у вишиванці з капелюхом-мискою на голові. А основа колон перед входом – це використані газові балони, обмуровані і декоративно оздоблені руками Олександра. В домі теж чимало його ексклюзивних речей: лавка біля телефону, підвазонники з гнучкої частини душового шлангу, підставка для парасольок.



А кружки з усього світу

Кухня ж зустрічає величезним асортиментом кружок на полицях. Їх збирають хазяї давно.

 – У нас 111 кружок, привезених з різних куточків світу, – розповідає Наталія Скоба і демонструє кружки з Німеччини і Польщі; кружку з водою, яка не витікає; стару з Закарпаття, зроблену без гвіздків; з берести; привезену з Солотвино з скульптуркою всередині; острозькі кружки. – Ось ця – «Пей, не облейся» зверху з дірочками має секрет. Щоб напитися з неї, потрібно не верхні дірочки закривати, а ту, що біля ручки і пити з сусідньої дірки.

Але найголовніше захоплення господаря – підсвічники, які він теж творить з підручних матеріалів: парфумів, частин люстр, картинок, карнизів, ялинкових гірлянд. Словом, дає хламу друге життя – яскраве, оригінальне.

У планах подружжя – облаштування кухні в українському стилі. Усе начиння для цього є: старі праски, килимки, радіо-«брехунці», миски, глечики, колеса, етажерка з лози, виготовлена без гвіздків, веретено, прялка, ночви, корита. Словом, багато начиння, яке вони збирали роками, дарували знайомі. Треба лише знайти час аби усе впоряд­кувати, а бажання і вміння для цього у подружжя є.


Дитячу площадку для всіх

До речі, Наталія і Олександр разом вже 31 рік, мають дві дорослі доньки і троє онучок. Тож Наталія жартує, що чоловік живе у жіночому царстві. Та обох їх найбільше хвилює проблема відсутності дитячого дозвілля у місті. Куди піти відпочити з дівчатками? Де погуляти і корисно провести час? Їхати в Нетішин на дитячу площадку чи у Рівне?

– На День міста я витратила на розваги онуків близько 300 гривень і ці гроші пішли заїжджим підприємцям, – ділиться думками Наталія Скоба. – А могли б ми їх залишити і тут, якби був у нас якийсь розважальний комплекс, парк з атракціонами. Колись же був такий біля першої школи!

– Для цього не потрібні великі кошти, – підтримує дружину чоловік. – У нас є багато каменю, відходів для облаштування майданчика. Можна поставити якусь стару машину чи автобус, які масово здають на металолом, пофарбувати її, можна з бочок зварити паровоз і поставити такий макет, зробити турнікет. Я б із задоволенням взяв участь в облаштуванні дитячої площадки, допоміг би сам по можливості і знайшов би ще помічників, щоб в Острозі було таке місце відпочинку. Тільки потрібно кинути клич, організувати таку справу. Церкву українську у нас же будують громадою, то ж і дитячий майданчик облаштували б.

Що ж, подружжя має рацію і висловлене ними напевне «болить» не лише їм. До речі, у двір до подружжя приходять гуляти знайомі та сусіди з дітьми. Адже діти – це святе і я переконана, що на заклик матеріально підтримати ідею створення дитячої площадки відгукнулись би не лише меценати і депутати, а і багато острожан. Чи не так?

Олена ТОЛОЧИК
Просмотров: 2162 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]