Вівторок

23.04.2019

20:55

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Щоб подібне ніколи не повторилося…

В Острозькій центральній районній лікарні 20 листопада відбулася зустріч наукових працівників музейних закладів краю – заступника директора з наукової роботи Нетішинського краєзнавчого музею Тараса Вихованця та старшого наукового працівника відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Острога Ніни Німчинської з учнями ДПТНЗ «Острозьке ВПУ». Присвячено захід було черговій річниці трагічної події – Голодомору в Україні 1932-1933 років. 

На теренах нашого краю працюють два потужні науково-дослідницькі заклади – Державний історико-культурний заповідник м. Острога та Нетішинський краєзнавчий музей. Одним із напрямків їх пошукової роботи є виявлення і вивчення фактів про Голодомор. Незважаючи на те, що у минулому кордон розділяв нашу землю на дві половини – західна частина належала до Польщі (Острог і переважна частина району), а східна до Радянського Союзу (Слобідка, Прикордонне та ще кілька сіл). Саме там люди найбільше зазнали біди.

Розпочинаючи захід, музейні працівники зазначили, що кожну третю суботу листопада в Україні вшановується пам’ять жертв голодоморів в Україні. Традиційно о 16 годині люди запалюють свічки, моляться за тих людей, які загинули мученицькою смертю в часи панування комуністичного тоталітарного режиму. Найстрашніший Голодомор на українській землі був 81 рік тому. Тоді загинули мільйони селян.

Тарас Васильович зазначив, що нині складно говорити про Голодомор, тому що це питання ще не повністю досліджене. Голод розпочався восени 1932 року і тривав до весни 1933. Проходили десятиліття, а про ті жахливі події було заборонено говорити і писати. Не визнавався сам факт масової загибелі людей. Тільки у 2003 році Верховна Рада України вперше за своє існування порушила питання про Голодомор у сесійній залі. Депутати від Комуністичної партії залишили зал, вони були обурені інтерпретацією причин голоду – нібито радянська влада і партія нищили голодом селян тільки тому, що вони були українцями.

Також важко довести, що Голод 33-го справді був геноцидом української нації. Але це дійсно був геноцид селянства в Україні і козацтва на Кубані, поєднаним у часі з планомірним винищенням української інтелігенції. Деякі історики і політологи вважають, що в той час від голоду масово гинули не лише українські селяни і не вважають Голодомор геноцидом українського селянства і козацтва на Кубані. Однак, лише український Голодомор, який охопив Україну і Кубань, був геноцидом. Музейні працівники наводили дані, які опублікував професор історії з США Роберт Конквест. Він писав: «Голод запланувала Москва для винищення українського селянства, як національного бастіону. Українських селян винищили не тому, що вони були селянами, а тому що вони були українцями».

Саме в той час, коли в Україні було заборонено говорити про Голодомор, професор історії з США Конквест написав свою книгу «Жнива скорботи» про український Голодомор.

Цікавими для учнів ДПТНЗ були відомості про кількість жертв. За різними даними це від 3,5 млн. до 7 (хоча деякі дослідники вважають, що загинуло до 10 мільйонів українців). Роберт Конквест наводить такі дані, що 1932-1933 рр. в Україні померло 5 млн. осіб, на Північному Кавказі до 1 млн., в інших місцях ще 1 млн. – разом 7 млн. осіб.

Ще одне явище, яке мало місце у роки Голодомору, – це канібалізм (людоїдство). Цей термін тоді не вживався. Але факти свідчать, що такого масового людоїдства, як в Україні в 1933 році, не знала жодна країна за всю історію цивілізації. Кандидат історичних наук Василь Сокур у спецфондах держархіву МВС України знайшов декілька сотень кримінальних справ, які були заведені в 1933 році на українських селян, які стали під час Голодомору канібалами. Селян, яких звинувачували у канібалізмі, засуджували до 10 років концтаборів або розстрілу. Червоною ниткою на зустрічі проходила теза, що людство має вивчити уроки минулого, щоб більше ніколи не допустити подібної трагедії на нашій землі й у світі.

Аби присутні на заході більше дізналися, перейнялися страхіттями тієї епохи, під час зустрічі в Острозькій ЦРБ демонструвалася виставка, де були представлені фотокопії документів, книги про страшну подію. Присутні також переглянули моторошний фільм про Голодомор. Учні ДПТНЗ багато дізналися нового з нашої історії, зокрема, найстрашнішої її сторінки, дякували Тарасу Васильовичу та Ніні Леонідівні за цікаву зустріч, запрошували і надалі проводити подібні заходи, присвячені різним значущим подіям в житті України та світу.

Іван ГЛУШМАН

№ 49 від 29 листопада 2014 р. Категория: Події | Просмотров: 254 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]