Субота

20.04.2019

19:26

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Така у чарівника робота…
Майстерня острозького скульптора Віктора Архіпова нагадує окремий світ. Одна кімната для створення ескізних проектів майбутніх робіт, в якій знаходяться два робочих стола (для себе і дружини). Окрім літератури тут безліч дрібничок, зроблених зі смаком та душею. І великий ангар – власне майстерня, подібна до якогось казкового міста, де мешканці на мить застигли. Прийде чарівник, торкне їх рукою і вони оживуть. Така у чарівника робота – оживляти чиїсь мрії, задуми та матеріалізувати пам’ять про минулі події.   

Віктор Архіпов провів мене до приймальні. На стінах об’ємні картини, репродукції, у вазах букети та композиції з підручних матеріалів.

– Це роботи моєї дружини, – пояснює скульптор. – Вона не лише допомагає мені у створенні витворів, але й сама працює у багатьох техніках. Це і декупаж, і мокре валяння з шерсті, плетіння. Ольга Петрівна – зі старовинного дворянського роду графів Тібекіних, вона дуже творча особистість. Порядність, розважливість та витриманість для неї передались генетично.

За розмовою поринаємо у дитинство героя розповіді.

– Скульптура була для мене чимось недосяжним у дитинстві, і тому я мріяв стати художником, – згадує він. – Реалізувати свою мрію на той час не було можливості, але творчості я не покидав: малював, вирізав з дерева, працював з усіма доступними матеріалами, окрім того, що працював на різних роботах.

Перший поштовх до заняття скульптурою, яке межує з професійним рівнем, дав київський майстер-карбувальник високого рівня Сергій Чумаков. Він  познайомив Віктора із скульптором Борисом Бистровим. Перше їх знайомство відбулося на створенні скульптурної композиції князям Острозьким, куди на прохання автора монумента Чумакова був запрошений Бистров. Під час створення пам’ятника, який став символом Острога, була сформована творча група з п’яти осіб, включаючи Віктора та Бориса. Останній втілив в життя задум Чумакова і був художнім куратором роботи. Співпраця зі скульптором Бистровим стала для Віктора неоціненним джерелом, з якого він почерпнув професійний досвід і завдяки якому набув майстерності у виготовленні скульптур. Процес навчання був тривалим та копітким. Віктор Архіпов працював з багатьма митцями і в кожного брав щось своє. Одним з таких митців був відомий московський художник Воробйов, з яким острозький скульптор працював над створенням багатофігурного пам’ятника Івану ІІІ, та вдосконалював майстерність в створенні композиції.

Дякуючи далекоглядності ректора НаУ «Острозька академія» Ігоря Пасічника та його всебічній підтримці, при академії була створена скульптурна майстерня. В її стінах Віктором Архіповим було створено багато робіт, котрі є окрасою не лише академії, а й міста. Хотілося б зупинити увагу на трьох нових роботах скульптора: пам’ятнику «Першому спудею Східної Європи», композиції, присвяченій випуску Острозької Біблії, та пам’ятнику загиблим воїнам-афганцям в Острозі, які є особливо близькі автору.

Проект останнього був розроблений за ініціативи голови Острозької районної спілки ветеранів Афганістану Володимира Гурніцького. Пам’ятник створювався саме для міста Острога, процес його виготовлення зайняв близько трьох років! За цю роботу автор був нагороджений медаллю «За благодійність».

– Історія, – продовжує скульптор, – є продуктом людської уяви і незмінним є лише факт історичної події, а не його мотивація. Історію намагаються переписувати політики. Але фактом є те, що на афганській війні віддавали своє молоде життя наші хлопці. Гинули, не зрадивши клятві. Сам комплекс з висоти пташиного польоту нагадує військовий орден. Ідея пам’ятника – це ідея принесення в жертву. За чужі гріхи були принесені в жертву молоді люди. Композиційне рішення полягає в тому, що посередині стилізованого хреста розміщена фігура воїна, оповита полум’ям війни, язики якого одночасно символізують чорний тюльпан. Основною метою створення фігури солдата було передати у  скульптурі внутрішній портрет людини, якій смерть дихала прямо в обличчя. Я намагався відтворити у виразі обличчя жагу спілкування з Всевишнім, а також зобразити людину, в якої пройшла миттєва переоцінка цінностей. Це людина, що піднялася на порядок вище в духовному та сакральному розумінні.

Процес створення скульптури довгий та трудомісткий. Крім творчої роботи великий об’єм часу займає фізична праця. Це і слюсарні, зварювальні роботи, робота з каменем та формування. Приймаючи композиційне рішення при створенні робіт, скульптор намагається якомога виразніше передати потрібну емоцію, почуття, виразити думку та внутрішній стан героя.

Це вдається Віктору значною мірою завдяки освіті психолога. А ще завдяки свіжому погляду його другої половинки, яка,  як ніхто інший, може зрозуміти, побачити і вказати на недоліки.

– Моя дружина для мене ідеал у всьому. Вона – жінка моєї мрії, – говорить майстер.

– Кожному треба мати друга і добре, якщо цей друг ще й кохана людина, - додає пані Ольга. – Ми часто сперечаємось щодо роботи, але ж у суперечках народжується істина. Саме завдяки тому, що кожен відстоює свою точку зору, виходять хороші роботи.

«Талановита людина – талановита у всьому», – так говорить про дружину Віктор, адже їй до снаги будь-яка техніка роботи, за все вона із задоволенням береться і робить чудові, неповторні речі. Ольга натомість допомагає творити йому щось величне, монументальне, масштабне, таке, яке залишиться на віки. Мабуть, на те Божа воля – щоб творчі люди знаходили одне одного, підтримували та примножували прекрасне на землі.

Людмила ПАНАСЮК

№30 від 27 липня 2013 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 437 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]