Субота

20.04.2019

08:19

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Тендітна жінка з нежіночою професією

В кабінеті проректора з господарської роботи Національного університету «Острозька академія» Наталія Мельничук, просторо та просто, багато світла та повітря. Маленька тендітна жінка, здається, губиться в ньому. А між тим, вона справляється з усіма господарськими справами що стосуються академії, талановитий художник, архітектор, дружина та мама.    

Наталія Миколаївна приїхала до Острога з Львівської області, як сама каже, випадково. Навчаючись в Львівській політехніці, познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, рівнянином. Думала, працюватиме в Острозі тимчасово, а потім повернеться ближче додому, але сталось не так, як гадалось, і ось уже більш ніж 15 років жінка вважає своїм домом наше містечко.

Народилась героїня моєї розповіді в сім’ї економістів. Дуже рано помер тато, і мама виховувала трьох дітей сама. Ще школяркою Наталя мріяла стати лікарем. Змінили її мрію два літа перед вступом до вишу. Старша сестра навчалась в Львівській політехніці теж на архітектора. І, як водиться, кругом за собою водила молодшу. Двоє канікул серед студентів-архітекторів зробили свою справу – дівчина так перейнялася, їй так сподобалась ця професія, що вже скоро не виникало навіть сумнівів – вступатиме туди ж, де вчилась старша сестра. Ніколи не знаєш, де знайдеш своє. Так сталось, що чоловіки обох сестер – теж архітектори. Зауважую, що архітектор – професія нежіноча, адже вважається, що чоловікам краще вдаються точні розрахунки, у них більш розвинуте просторове уявлення. На що героїня розповіді зауважує, що з дитинства мала добре розвинуту логіку та здібності до малювання, що, власне, теж відіграє немалу роль у становленні архітектора як професіонала. А терпіння та посидючість допомагали там, де бракувало якогось вміння.

У пані Наталі є син, Дмитро. Він навчається на третьому курсі спеціальності «психологія» Острозької академії. Нещодавно хлопець повернувся з канадської обмінної програми повний вражень, емоцій та нових прагнень, що, безумовно, не може не радувати матір. Сім’я Мельничуків любить активний відпочинок, проводити разом час у Карпатах. Мають в планах поїхати туди і цього літа. Спільні інтереси є і у чоловіка з дружиною. Вони малюють картини, Наталя Миколаївна – пастеллю, а Олександр – олією. Картини дарують друзям, ними завішані всі стіни домівки батьків чоловіка. Сюжети різні: і урбаністичні, і пейзажі, і натюрморти. Все залежно від настрою та натхнення. Особливо надихає пані Наталю осінь. Це мудра пора року. Тоді як весна, літо завжди радісні, зима спокійна, то осінь – багатогранна і нез­багненна.

Заспокоює, умиротворяє героїню розповіді також садівництво та ландшафтний дизайн. Город, рослини – це її стихія. Жінці приємно спостерігати за тим, як щойно посаджене зернятко проростає і стає повноцінною рослиною, як міняє вигляд всього навколо своєю красою. Свої ж ідеї щодо ландшафтного дизайну втілити вдома поки не вдається – Мельничуки ще тільки будують своє сімейне гніздо. Та помалу вдається втілювати задуми та мрії. Поступово, сподівається Наталя Миколаївна, вдасться збудувати те, що поки є тільки на папері та у її задумах.

Дуже хвилюється героїня і за нашу державу, за те, що відбувається в Україні останніх три місяці. Тому у переддень 8 Березня бажає усім жінкам перш за все миру, щоб не довелось відпускати близьких їм чоловіків захищати Вітчизну. Мирного неба та щастя усім українським сім’ям!

Людмила ПАНАСЮК

№11 від 7 березня 2014 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 358 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]