Понеділок

20.05.2019

00:23

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

“Тепер моя сім’я в Острозі”
Минулого року "Замкова гора” писала про реабілітаційний центр для чоловіків, створений громадою ЄХБ в Острозі. Тоді ми повідомляли про плани облаштування окремого приміщення для реабілітації залежних жінок. Нещодавно цей задум втілився в життя у триповерховому приміщенні в центрі міста поруч з Церквою ЄХБ.

Пастор церкви Володимир Кримінський згадує, як тривалий час для роботи із залежними знімали квартири, згодом орендували в приміщенні позавідомчої охорони... ленінську кімнату. Парадоксально, але колишній центр атеїзму став центром віри і надії для залежних людей.

– У 2000 році, коли позавідомчу охорону розформували, нам запропонували купити це приміщення. Однак коштів на це не було, – розповідає Володимир Олександрович. – А потім сталося диво – потрібну суму дав благодійник, ім’я якого ми і досі не знаємо. Будівля стала нашою, але довго стояла пусткою. Чотири роки знадобилося, аби власними силами, в міру надходження фінансів, підтримкою благодійників привести його до сучасного вигляду.

Сьогодні центр для жінок без обмежень віку діє по такому ж принципу як і чоловічий: тут лікують молитвою і вірою тих, хто добровільно на це погоджується. Тут працює принцип самообслуговування, чергування на кухні, створені хороші побутові умови. Жінки проживають у кімнатах по кілька чоловік. На ІІ поверсі облаштований пастирський кабінет для індивідуальних бесід із підопічними. У планах облаштування в цокольному приміщенні студії, адже є досвід створення відеороликів, фотозйомки.

Мешканок центру я застала за обідом на кухні. Вони з’їхалися сюди з різних куточків України, вони різні зовні, але усі відверто розповідають про себе.

– Про центр в Острозі мені розповіла мама, і я погодилася приїхати сюди на реабілітацію, – розповідає рівнянка Інна. – У нас тут самообслуговування, взаємодопомога і підтримка.

Усміхнена Саша в Острозі вже п’ятий рік. Розповідає, що приїхала сюди аж із далекої Смоленської області.

– У мене в 2007 році помер батько, це було у травні, і я почала пити. Мені просто не хотілося жити, – розповідає жінка рідною російською мовою. – Вдома я щоразу проходила повз таку ж церкву і думала, чого це вони Бога прославляють. Мені запропонували приїхати сюди, і я погодилася за добу. Тут була вже у вересні. Я спочатку взагалі мову не розуміла, мені все перекладали, і я записувала. Розуміла лише одне слово – Господь. Зараз я люблю співати українською. Тут я познайомилась із своїм чоловіком і 2 роки тому вийшла заміж. Він родом із Херсона, колишній наркозалежний, але нас в Острозі поєднав Бог. Для мене місто стало рідним.

Ірині з Фастова про центр розповів брат. Він теж проходив тут реабілітацію і запропонував їй приїхати сюди, коли у неї почалися проблеми з міліцією.

– Мені 22 роки, я з родини віруючих, але багато років втікала з батьківського дому, бомжувала.... Тут я знайшла друзів, які не зрадять.

Молода мама Аня приїхала до Острога 4 місяці тому. Подивилася, подумала і вирішила залишитися. Два місяці вона вже тут із сином, 4-річним Даниїлом. Каже, що з дитиною їй тут комфортніше, він не дає сумувати.

– Моя сім’я тепер тут, мені тут подобається, – каже Аня.

Усі жінки в один голос кажуть про те, що Острог став для них рідним, що додому повертатися вони не хочуть. Бо тут вони знайшли інше життя – життя з Богом, з радістю і любов’ю в серці.

Олена ТОЛОЧИК
Просмотров: 340 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]