Середа

24.04.2019

18:50

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Торгувати знаннями приємніше
Людмила Тончук – ветеран у сфері торгівлі. Цього року вона святкує ювілей своєї професійної діяльності – 40 років. У книжковому бізнесі вона вже також «солідний» час – близько 28 років пройшло, коли вона переступила поріг магазину «Книги».  

– Як Ви потрапили у торгівлю?

– Не випадково, те, що буду працювати у цій сфері, знала з самого початку. Нічим іншим займатись не думала. В той час, коли я вступала, лише вводилась професія контролер-касир. Це було щось нове, цікаве, вирішила поступати. Спочатку закінчила Рівненське торгове училище (зараз воно вже не діє). Я не острозька, в Острог приїхала по направленню з Гощанського району після закінчення технікуму. Наступного року вже заочно вступила до інституту. Закінчувала Чернівецький філіал Київського торгово-економічного інституту. Довгий час працювала в універмазі у взуттєвому відділі, а потім районна рада направила у, на той час, ще державний магазин «Книги».

– Тобто ви пізніше викупили магазин?

– Ми пройшли комерціалізацію, приватизацію. Це все відбувалось приблизно в часи прийняття незалежності України. Нам дозволили приватизувати, ми вклали в магазин тоді всі свої ваучери і почали роботу. Перші десять років було дуже тяжко працювати. Грошей на книги практично не було. Спочатку, коли магазин був державним, працювали від Рівненського книготоргу, а потім, коли окремо почали, довелось знаходити, налагоджувати контакти з постачальниками, влаштовувати масу дрібних побутових, але важливих питань. Ми – не продуктовий магазин, не магазин спиртного, де завжди будуть покупці. Але все ж, погодьтесь, який Острог без книжки? Це ж древній центр книгодрукування, книга завжди в наших краях була святинею, чимось на рівні з хлібом. А зараз ситуація стала дещо легшою, зручнішою – магазин працює з багатьма видавництвами напряму.

– Ви працювали в різних магазинах. Який був найбільш до душі?

– В універмазі я ще працювала товарознавцем, а якщо з цього всього вибирати найближче – то й не вибереш. Якщо полюбиш професію, будь-яка її ланка буде цікавою і приємною. Хоча, все ж, треба визнати, цікавіше працювати в книжному. Торгувати знаннями приємніше, ніж будь-чим іншим.

– Порівняно з минулими часами, яка зараз ситуація у книжковому бізнесі?

– Ситуація, яка зараз склалась з книгами, напевне, всім відома. Молодь читає менше – книги витісняє Інтернет, зрештою, їх більшість можна безкоштовно скачати з різних файлообмінників. Але дитяча література – йде на «ура». Особливо, щось яскраве, цікаве, оригінальне не лише за змістом, а й по оформленню. У нашому магазині комплектуються школи, закуповують підручники, часто заходять студенти за спеціалізованою літературою. Що цікаво, багато говорять про те, що української книжки зараз дуже мало. А в нас – нема російської. Я вожу спеціально на літо по кілька екземплярів, бо з Росії та сходу України приїжджають діти у гості до бабусь та дідусів і не мають що почитати. Дитячої літератури російської немає зовсім. Ситуація змінилась. Років 10 тому не можна було знайти на прилавках української книжки.

– Яка ситуація загалом з книгою? Острожани читають?

– Художню літературу острожани читають мало. Найбільше читають студенти, далі йдуть учні. Воно й не дивно. Пенсіонеру, наприклад, тяжко з пенсії розміром 1000 грн. виділити гроші ще й для купівлі книги. Книги зараз дорогі. В середньому, вартість книжки становить 30 грн.

– Але ж попит на книги є?

– Покупці є завжди, щодня приходять, але ж не рахуємо їх. Буває таке, що навіть не зачиняємось на обід. Є так звані сезонні напливи. Наприклад, зараз саме триває підготовка до школи, тому покупців чимало серед школярів та їх батьків. Перед зимовими святами також багато купують – роблять подарунки рідним. Приходять за листівками – ми возимо їх зі Львова, вони в нас завжди особливі. Влітку також купують багато жіночих романів – перед від’їздом на відпочинок, щоб було що почитати в дорозі та на пляжі. Часто, коли виходить якась нова книжка, то всі масово її скуповують. Так було з Ліною Костенко, «Залишенцем» Шкляра, щойно виданою книгою Пауло Коельо.

– А як здійснюється замовлення? Як знати, які книги потрібно замовити?

– Видавництва надсилають прайс-листи, і там обираємо. Так, щоб книги залежувались, буває вкрай рідко. Якщо вони не розходяться одразу, то упродовж місяців трьох їх вже не буде. А ще, важливо мати при собі завжди записник. Приходить хтось в магазин, питає книгу, а її нема. Це сигнал, що потрібно її замовити.

– Які автори та видавництва продаються найкраще?

– Серед художньої літератури найбільшим попитом користуються книги наших сучасників – Дашвар, Роздобудько, Шкляра, Костенко. Безумовного лідера серед авторів немає. Якість книжок нині однаково хороша у всіх видавництвах, тому принципової різниці теж немає. Найбільший попит на київський «Ранок». Гарні книги, цікаві, дуже красиві. Там дитячі книжки видають. Видавництво «Альма Матер» добре купується, в основному студентами. Методична література, підручники, посібники в основному возимо з Тернополя. Багато літератури в нас замовляють, а вчителям ми навіть даємо знижку – 5 % – на замовлення необхідних для роботи зошитів та книг.

– Що, крім книг, ще продаєте?

– У продажу також є канцелярське начиння, усе, що потрібно до школи та дитячі розвиваючі ігри, здебільшого настільні. Також у нас є чим творчо зайняти дитину: книжечки з саморобками, схеми для вишивання хрестиком, бісером, ліплення і ще багато цікавого.

– Які зараз умови для власного бізнесу?

– Всупереч тому, що говорять, умови зараз навіть кращі, ніж були колись. Але потрібно бути наполегливим і працелюбним. Багато хто пробують торгувати і – кидають, бо «не йде». А пробувати треба не раз. Як тільки ми починали самостійну торгівлю, був певний переломний момент. Криза, грошей нема, поставники без грошей не дають. Зараз вже все налагоджено, частково дають книги під реалізацію. Головне – працювати. Щоб вийти з кризи, крутилась, як могла, їздила в інші міста продавати, навіть на Петрівці була. Самі справлялись і з бухгалтерією, і з замовленнями, і з продажем. Тепер працювати значно легше. Все налагоджено, доставка централізована. Але важливим завжди буде залишатись один момент – ставлення до покупця. Коли вони бачать щиру усмішку, то добрішають самі, коли звертаються за порадою, то розраховують на кваліфіковану допомогу. Якщо ж не вміти себе поводити з клієнтом – нічого не вдасться. Також важливо бути чесним з клієнтом. Дуже добре, що на багатьох книжках зараз знову почали друкувати ціну. Наша книгарня продає книги саме за такою ціною, як надруковано у видавництві. Книги мають бути доступними.

– А чим займаються Ваші діти?

– Маю двох дочок – Тетяну і Анну. Вони закінчили Львівську комерційну академію і обидві працюють разом зі мною. Мені з ними дуже легко і зручно: вони взяли на себе всю найважчу роботу, замовлення також вони роблять. А мені лишили спілкування з покупцями, це найприємніше в роботі. У нас, можна сказати, торгівельна династія: свекор, свекруха, чоловік (нині покійні), і я з дочками – всі були або зайняті у сфері торгівлі. У мене четверо внуків. Сподіваюсь, що хтось з них продовжить сімейну традицію.

– Чи плануєте розширювати кордони свого бізнесу?

– Як тільки «підключаться» внуки (усміхається).

Спілкувалася Людмила ПАНАСЮК
№35 від 31 серпня 2013 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 380 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]