Понеділок

22.04.2019

03:39

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

У перші місяці після окупації
Архівні установи України зберігають мільйони томів документів різних епох. Вони є безцінним джерелом історичних відомостей, які безпристрасно розповідають про давно минулі події і час. Дуже багато цікавих матеріалів знаходиться у Державному архіві Рівненської області (ДАРО). Починаючи з цієї публікації, ми будемо знайомити читачів із найбільш цікавими і знаковими для Острожчини.

Дуже часто користувачі ДАРО звертаються до документів часів приходу радянської влади на територію Рівненщини, визволення її від німецько-фашистських загарбників. В історичній довідці на фонд виконкому Острозької міської ради зазначено, що його було організовано у 1939 році (ймовірно листопаді-грудні). Документи тих часів, які стосуються діяльності радянської влади, на жаль, у ДАРО не збереглися. Зате вони є, датовані першими місяцями післяокупаційного періоду. Нагадаємо, що Острог було визволено 27 січня 1944 року. Можна припустити, що після цього був дуже короткий період безвладдя, а потім було відновлено роботу органів радянської влади у нашому краї.

 Перший документ, який вдалося знайти у ДАРО, датований 5 лютого 1944 року (Р-1331-1). Це «Наказ №1 міськради від 5 лютого 1944 року». Зазначимо, що він надрукований хорошою друкарською машинкою, російською мовою. Підписав його тимчасово виконуючий обов’язки голови міськради Видихан та секретар Радзівілюк (без ініціалів). Їх пригадує Ольга Руй, яка тоді 17-річною працювала у міській раді. У згаданому документі йдеться про те, що населення міста зобов’язане добровільно здати спеціальному уповноваженому всю трофейну зброю, меблі, речі та ін. майно, залишене окупантами. Порушників обіцяли карати за законами воєнного часу. Крім того, керівникам відновлених структур радянської влади заборонялося самовільно займати будинки та забирати речі у населення для обладнання кабінетів. За ними пропонувалося звертатися у міськраду. Цікаво, що це було дублювання «Обов’язкової постанови №1 Острозької районної ради», яку підписали голова Острозької районної ради депутатів трудящих Жидзік та секретар Гловацький.

Ще одним цікавим документом, підписаним Видиханом і Радзивілюком, датованим тим же 5 лютого 1945 року, є оголошення про те, що в Острозі відкривається базар і торгівля на ньому. Валютою для обміну є купюри СРСР – червонці і рублі. Щодо карбованців і марок, то слід чекати додатково повідомлення Держбанку, вважай – їх використання заборонене.

В архіві зберігається ще одне оголошення, підписане тими ж двома представниками тодішньої місцевої влади, але датоване наступного дня – 6 лютого, про негайну здачу (далі – російською.) «…железа во всех его видах: круглое, плоское, гвозди, проволоку и т.п. оставленное трофейное имущество и т.д. и сдать его в Горсовет». А далі теж попередження про покарання.

Сьомого лютого було підписано обов’язкову постанову №2. В преамбулі говориться, що Радянська армія громить ворога, але він, на окупованих територіях, відступаючи, завдав багато збитків нашій землі. Тому міська рада міста Острога постановила (рос.): «Мобилизовать всех трудоспособных мужчин и женщин на роботы по постройке моста на реке Вилия, которые должны без всяких напоминаний ежедневно являться на выше указанные работы в распоряжение техника тов. Соколовского Й., взяв с собой необходимый инструмент, как топоры, пилы, лопаты и т. п. впредь до отмены [слід думати цієї постанови]. За неисполнение настоящего постановления к виновным будут приняты меры привлечения к ответственности по законам военного времени» (зміст і стилістика документа – збережені).

Через місяць, 7 березня, в Острозі був виданий наказ по гарнізону міста Острога. Для підтримання суворого державного порядку населенню і організаціям наказувалося здати в комендатуру всю зброю і боєприпаси, а пересування містом без спе­­ціальних дозволів комендатури дозво­лялось із 6 години до 22 і тільки з документами, що посвідчують особу; домовласникам заборонялося приймати на нічліг військовослужбовців без дозволів комендатури і цивільних осіб без дозволу з міліції; всі, хто пересувалися містом, повин­ні мати при собі документи; з настанням темряви необхідно було зробити світломаскування. Останнім абзацом цього документа було попередження про покарання, звісно ж, за законами воєнного часу. А підписали його начальник гарнізону полковник Зубрілов і воєнний комендант капітан Морозов. Цікаво, що наказ було надруковано у друкарні на папері досить високої якості. Ймовірно, що він був розвішаний по місту для оповіщення всього населення.

Крім наказів міської ради, збереглися протоколи засідань уповноважених дільниць міста Острога. Написані вони від руки, чорнилами, які вже трохи вицвіли і важко читаються, папір дуже поганої якості, траплялося, що на звороті бланків. Із першого протоколу випливає, що головував на засіданні голова міськради С. Д. Заречнюк. На жаль, документ немає дати складення, але із його тексту зрозуміло, що десь в кінці лютого, але до 3 березня 1944 року. В ньому йдеться про основні завдання, які постали перед владою міста після звільнення його від окупантів, а саме: про направлення людей на роботи по відновленню моста та очистці міста, про дотримання суворої дисципліни, складання списку землевласників, здавання населенням молока, мішків, обладнання госпіталю для поранених та ін.

На відміну від попереднього протоколу, наступний датований 10 березня. У порядку денного засідання зазначено, що розглядали питання про збір трофейних речей, огляд коней організацій і населення і складання їх списків, облік інвентарю, здачу молока, очистку міста.

На закінчення хочемо зазначити, що засідання у міській раді, якщо вірити збереженим протоколам, проводились досить часто. До 19 серпня 1944 року підписував документи як голова міськради С. Д. Заречнюк, а з 7 вересня – Н. Т. Опанасюк. У наступному випуску «Скрижалей історії» ми розповімо детальніше про тодішню кадрову політику відновленої радянської влади.

Людмила ЛЕОНОВА, начальник відділу використання інформації документів Держархіву Рівненської області

Іван ГЛУШМАН
Просмотров: 338 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]