Четвер

25.04.2019

01:38

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Унікальні люди на унікальній конференції
Напередодні Дня міста в Острозі відбулися «Науково-краєзнавчі читання». Хоча вони вже одинадцяті за ліком, але багато що було на них вперше.   

Основна відмінність – повідомлення, тези, виступи учасників вийшли окремим виданням ще до їх початку, що значно поліпшило роботу. Адже дехто просто говорив: «Те, що хотів повідомити, є у збірнику, і ви можете з цим ознайомитись. Тому можу дещо доповнити окремо…». По-друге, вперше приймав участь в конференції чималий «десант» із Житомирщини. Один із його представників, нині житель Бердичева, сам уродженець села П’ятка Чуднівського району Тарас Данилюк, повідав чимало цікавого про свою малу батьківщину, її зв’язки з Острогом і те, що це поселення своїм гербом обрало елемент родинного герба князів Острозьких. По-третє, деякі виступи знайомили присутніх з унікальними сторінками історії нашого міста. Настільки цікавими, що про це мають знати всі острожани. Так, львів’янин Кость Присяжний, який багато років досліджував будівлі старовинного Острога, не раз ставав на захист давніх споруд, повідав про унікальний випадок, коли колишній директор музею Раїса Федорівна Руй добилася неможливого – вже почате будівництво готелю «Вілія» та бункера під ним, було відсунуто майже на 10 м від Луцької брами! А сама Луцька вежа мала із західного боку підйомний металевий міст. Який перекидався до дерев’яного мосту, що був на іншій стороні глибочезного рову (там де нині вулиця Чорновола, біля ательє). На жаль, нині топографія цього місця значно змінилася, як і первісна архітектура середньовічної споруди, що заважає зробити історичну реконструкцію. Про що в свою чергу розповіла із доданням оригінального ілюстративного матеріалу Оксана Бойцар-Артеменко з Рівного.

Її земляк, Богдан Прищепа, кандидат історичних наук, розказав про археологічні рятівні розкопки на місці старої Св.-Миколаївської церкви. І про те, що під час них були виявлені не лише фрагменти кераміки, давньої цегли, а й сліди забудови (помешкань) часів Київської Русі, досить щільної, що свідчить про велике тут поселення ще до першої літописної згадки про Острог. Знайдено було й речі культові, та перстень, який, дуже ймовірно, належав князеві Федору Острозькому.

А власне відкрила роботу конференції перший кандидат мистецтвознавства Рівненщини, викладач НаУОА Ярослава Бондарчук (звісно ж, після вітальних виступів міського голови Олександра Шикера, заступника голови Острозької РДА Валентини Стрілецької, директора Державного історико-культурного заповідника Сергія Кибкала). Ярослава Віталіївна розповіла про життя та науковий шлях відомого острожанина, цікавої людини, поліглота, археолога, музейника Йосипа Новицького. Саме 135-річчю з дня його народження і були присвячені нинішні читання. Отож, Йосип Владиславович народився в нашому місті 1878 року. Навчався у місцевій гімназії, потім – гімназії Натансона в Києві; закінчив із відмінними знаннями та показниками Московський археологічний інститут. І після цього повернувся на батьківщину, де, завдяки зусиллям Братства імені князів Острозьких, вже було відкрито місцевий музей. Та річ у тому, що всі члени Братства працювали в музеї на громадських засадах (Тучемський був священиком, Івашкевич – мировим посередником, Окайомов – директором учбового закладу і т.д.), тому власне не було кому вести музейну роботу. Тож повернення Новицького до рідного міста було дуже вчасним. За час роботи в музеї Новицький здійснив кілька (не побоюсь цього слова) подвигів з пошуку, збереження та рятування унікальних шедеврів. Саме завдяки йому екскурсанти з усього світу мають змогу і нині бачити творіння Т.-О. Сосновського «Мадонна з малям» та «Ісус Христос, знятий з хреста», портрети Анни Оржельської та Августа ІІІ, речі з Острозької синагоги.

Ще деякі старожили пам’ятають Новицького як дивакувату людину, яка не визнавала жодної влади, вважаючи і царську, і радянську, і польську, і німецьку – непотрібними; яка могла в очі будь-кому сказати правду і не боялась це робити; яка все життя кохала лише одну жінку – Гальшку Острозьку. Отож, Новицький дійсно заслуговує на те, щоб його пам’яті були присвячені цьогорічні читання.

Взагалі, у роботі конференції взяли участь досить цікаві люди. Зокрема, виступили представники Нетішина, які тривалий час жили, працювали або вчилися тут: Василь та Тарас Вихованці. Розповів чимало про минуле Острожчини і відомий український археолог Григорій Охріменко з Луцька, який у своєму виступі сказав чимало хороших слів про місцевих археологів, зокрема, Олександра Бондарчука та Валерія Самолюка. Іван Пащук (на фото), очільник Рівненського обласного товариства краєзнавців, який не лише поет, а й, наприклад, автор «Літературно-краєзнавчої енциклопедії Рівненщини», повідав  про дещо незрозумілий сучасний стан Всеукраїнського Товариства краєзнавців, про свої нові дослідження. А ще виступили представники Кам’янець-Подільського, Закарпаття, Житомира. Найнесподіванішим же стало те, що були серед учасників читань і представниці зарубіжжя: з Литви та Білорусі. Вони приймали участь у роботі конференції (секції) «Волинська книга». Таким чином, цьогорічні «Острозькі читання» стали міжнародними! Наші ж закордонні гості були приємно вражені історією міста, його тихою «провінційністю», молодим віком багатьох його жителів. Мінчанка Галина Кіреєва зізналася, що їй було надзвичайно цікаво після мільйонної столиці Білорусі потрапити до міста, де так багато зелені, парків, приємних людей. Представниця землі колишнього Великого князівства Литовського Дайва Нарбутене зізналася, що недаремно взяла з собою фотоапарат, бо зробила чимало цікавих знімків.

А ще нашим гостям надовго запа­м’я­та­ються чудова екскурсія краєзнавчим музеєм, «князівська» каша, гостинний «круглий стіл» по закінченню роботи конференції. Тож усі з нетерпінням будуть чекати наступної конференції уже під «щасливим» числом «12»…

Олександр ГЛАДУНЕНКО

№24 від 15 червня 2013 р. Категория: Історія, краєзнавство і туризм | Просмотров: 433 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]