Неділя

21.04.2019

17:13

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Урок фізики... в коридорі
День учителя… Як не дивно, але були часи, коли це словосполучення аж ніяк не означало свята, коли нашим педагогам навіть найбільші ледарі кажуть лише приємні слова і дарують квіти. Для багатьох ці слова навіювали відчуття якогось примусу і – даремно згаяного часу. Й писалися обидва слова тоді з малої літери і в «лапках». Були такі часи! Ось замітка в районній острозькій газеті «Сталінський шлях» за 1948 рік: «26 вересня було проведено «день учителя». На збори, присвячені цьому дню, в районний будинок культури прибуло 186 вчителів.

Присутні на зборах заслухали доповіді: «Проти буржуазно-націоналістичної «школи» Грушевського», яку зробив лектор обкому КП(б)У тов. Томашевський; «Патріотизм в радянській літературі» – доповідь зробила викладач Острозького педагогічного училища тов. Прикладовська; «Колгоспи – єдино правильний шлях для трудового селянства» – доповідач секретар райкому КП(б)У тов. Кутовий.

На зборах виступив секретар райкому КП(б)У тов. Сербін, який висвітлив завдання учительства в підготовці до зустрічі 31 роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції, у розгортанні соціалістичного змагання і масово-політичної роботи на селі, в роботі клубів і хат-читалень.

Голова райвиконкому тов. Якимов звернув увагу на завдання практичної роботи серед селянства, зокрема, на швидке завершення поставок сільськогосподарської продукції, на колективізацію сільського господарства...

Наступний «день учителя» планується провести в останню неділю жовтня».

Очевидно, дехто з присутніх на такому заході почувався некомфортно, не мав великого бажання перебувати серед цього зібрання. Адже мова серед вчителів йшла не про те, як поліпшити освітній процес. Ні! Їх самих… навчали! І – не спеціалісти у освітянській галузі. Ніхто не вникав у тогочасні проблеми педагогів. А їх же в ті часи було чимало!

Про це теж можна довідатись з пожовклих газетних рядків.

Наприклад, аби дістатися на роботу до новоміської школи, доводилось платити два-три карбованці (на той час – чималі гроші) перевізникові, який переправляв з берега на берег човном. Бо містка через Вілію – не було! Його часто зносили шумливі повені.

Директор щойно створеної другої середньої школи скаржився, що в приміщенні немає електроосвітлення. Внаслідок цього у четвертих, п’ятих, шостих, сьомих класах п’яті уроки доводилось проводити в темряві або вживати заходів зовсім незвичайних. Був, наприклад, випадок, коли урок з фізики у 8 класі, замість класної кімнати, проводився у… коридорі, бо там є світло.

Все таки відчувався ще досить близький і болючий відгомін війни. Не вистачало підручників, навчального приладдя, зошитів. Дехто писав навіть на полях старих газет, а тим, кому пощастило, – у сіреньких зошитах, на останній сторінці яких був грізний напис: «Ціна – 20 коп. Продаж вище зазначеної ціни карається законом». У збірниках для піонерів писалося, як з природних матеріалів виробити чорнило, як за допомогою тих же природних барвників пофарбувати у той чи інший колір одяг, шкільну форму. Деякі вчителі самотужки виготовляли наочність, або знаходили інші шляхи.

Так, вчителька ІІІ-б класу Острозької середньої школи (першої) Рекало Т. О. (про неї у нашій газеті свого часу писав М. П. Ковальський) для ілюстрації уроку, коли була потреба, сама готувала малюнки. А перед читанням статті «Полювання на мамута» організувала екскурсію в Острозький історичний музей, де учні побачили залишки кістяка цієї тварини і там провела урок. Працювати було їй важко, бо в класі числилося 43 учні, різні як за віком, так і за попередньою підготовкою, були серед них і дебелі переростки (знову ж таки відлуння війни). Але і в таких умовах їй вдалося досягти відчутних успіхів. Адже клас на початку навчального року був лідером серед відстаючих. А до завершення навчання перетворився на кращий. Бо з 143 контрольних письмових робіт з арифметики, української та російської мов, даних на кінець року, тільки дві виявились незадовільними. Більшість була виконана на «4» та «5».

Неписьменність та малограмотність були поширені й серед дорослих. Тому для них організовувалися курси лікнепу, які проводили ті ж самі педагоги. Для робітничої молоді створили вечірні школи.

Були й «накладки». Так, по Острогу того ж сорок восьмого року було записано чотири перших класи. В дійсності ж 1 вересня на навчання прийшло до шкіл значно більше дітей і довелось терміново відкрити ще… два класи додатково!

Ось про що, очевидно, потрібно було говорити на «днях вчителя» в першу чергу.

Олександр ГЛАДУНЕНКО
Просмотров: 380 | Добавил: Zamkova | Рейтинг: 1.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]