Четвер

25.04.2019

19:07

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

Відзначатиме особисте і професійне свято

Цьогоріч 26 жовтня – особливий день з кількох причин: багато хто пов’язує з ним надії на краще майбутнє – перемогу свою або своїх «улюбленців» на виборах. Дехто сподівається, що час піде по-іншому, теж на краще, бо – переведуть стрілки годинника і все-все зміниться. Дехто його може святкувати через любов до футболу – адже саме 26 жовтня 1863 року було прийнято перші правила цієї неповторної гри. Але є людина у нашому місті, для якої ця дата пов’язана уже давно і надовго зовсім з інших причин. По-перше, двадцять шостого жовтня у неї – День народження. По-друге, вже вкотре це співпадає з його професійним святом – Днем автомобіліста. Адже пропрацювала ця людина за кермом не мало-не багато – майже 40 років. Тобто усе своє трудове життя. Причому – на одному місці! Хто ж ця людина? Знайомтесь: Віктор КОЛОДЗЯН. 

Народився він у родині службовців у 1952 році в Берездові Хмельницької області, відомому тим, що саме у цьому містечку працював свого часу Микола Островський. Головне, що в сім’ї завжди поважали працю, тому і діти виросли працьовитими. А в Острог сім’я переїхала вже у 1960-х роках. Ось тут, в Острозі, і  пішов Віктор до СШ №1 імені Миколи Островського. Закінчив її непогано, і після цього майже одразу – на роботу в Острозький автопарк.

Спершу працював там слюсарем, згодом почав придивлятися до праці водіїв. Сам кілька разів спробував відігнати автомобілі на стоянку. Сподобалось. Потім на водія вчився в автошколі, що була поряд з автопарком. Школа – лишилася. А от АТП, на жаль, ні. Прагнув кожного дня вдосконалити свою майстерність. Тож був радий, якщо прохали поїхати десь по дрова, лісоматеріали або по цеглу. Дивується й до цих пір, що був цегельний завод в одному з малих сіл району – Дубинах. Далі – служба у лавах Радянської армії,  але – не водієм. А – зв’язківцем. Пройшли ті два роки в основному в НДР, в Магдебурзі та його околицях. До речі, службу в армії вважає доброю школою життя, і каже, що тому, хто був дисциплінованим, служба була зовсім не важкою.

Опісля демобілізації повернувся до Острога – і знову  в АТП 17033. Працював там на вантажних автомобілях, зокрема, розвозив хліб у віддалені села району, приміром, у Теремне. Згодом – перейшов на автобус. Автомобілі тоді були переважно вітчизняні, тож проблем з керуванням не було.

З щирістю і добрими словами Віктор згадує усіх своїх наставників, колег: керівника автошколи Червоного, директора автопарку Асташенка, водіїв Сергія Карпова, Юрія Прокопчука, Василя Коленчука, Олександра Батіщева, Лаврентія Басікашвілі, Олександра Москалюка…

Згодом його чесність, старанність, прагнення до справедливості помітили й обрали до профкому підприємства. А тоді це був величезний колектив. Як пригадує Віктор, найбільша кількість людей, що була на обліку в профспілці, сягала 518 осіб. На жаль, це все вже у минулому.  Віктор допрацював до останнього дня, до пенсії. І пішов на заслужений відпочинок за віком. Але – не лишається осторонь громадського життя міста, вболіває за долю держави, намагається бути у курсі всіх останніх новин. Зокрема, і тих, що відбуваються у нашому місті. 

Не так давно відбулася традиційна зустріч однокласників. І Віктор Дмитрович був одним із її організаторів. А це – чималий шмат роботи: підшукати приміщення, зустріти гостей, привезти до школи вчителів або тих, хто має проблеми зі здоров’ям, і тому подібне… і в усьому цьому Колодзян  показав себе з найкращої сторони. Як і в шкільні роки. З найкращого боку: відповідально, з щирою душею і незмінним бажанням завжди прийти на допомогу, хоча й самому йому часом буває ой як нелегко!

Користуючись нагодою, вітаємо Віктора Колодзяна із Днем народження, професійним святом. Бажаємо йому і всім автомобілістам, і професіоналам, і любителям швидкого руху  миру, здоров’я, достатку, сімейного щастя, і як годиться, традиційне побажання – ні цвяха, ні жезла…

Олександр ГЛАДУНЕНКО

№44 від 24 жовтня 2014 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 227 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]