Середа

24.04.2019

18:52

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

«Волонтери Острожчини» продовжують невтомно допомагати нашим бійцям

Уже майже рік поспіль українську армію годують та одягають волонтери. В нашому краї у цьому процесі найактивніші – «Волонтери Острожчини». Усім нашим бійцям, незалежно від міста чи району, бригади чи підрозділу, готові надати необхідну допомогу та підтримку. Про будні і свята «Волонтерів Острожчини» нам розповіла представниця організації, яка стояла у витоку її створення, – Світлана Панченко. 

– Робити добро – це нормально. Про це не варто кричати, розповідати на кожному кроці. Але в такі складні ситуації, як війна в країні, слід нагадувати українцям, що ті, хто сьогодні захищає їхній мир і спокій, також потребують їхньої допомоги. Війна продовжується. Закінчилась четверта хвиля мобілізації, розпочалась п’ята. Суттєвих змін на сході, як і з забезпеченням спорядженням бійців, немає. Однак, є не надто хороші зміни в реакції жителів Острожчини на ці події, – розповідає Світлана Іванівна.

Війна і справді триває. І як півроку тому, рік тому, нашим місцевим бійцям потрібна допомога. Звичайно, острожани вже втомилися від війни, втомились постійно допомагати, жертвувати, що в час кризи – нереально важко. Але волонтерам не легше. Адже ціни на військову амуніцію також зросли чи не вдвічі. Банки в магазинах стоять напівпорожні. Пожертви зменшились у кілька разів...

Світлана Панченко розповідає, що єдиним позитивним моментом є те, що на базі АТО бійцям надають жилети і кевларові каски. Та форма, якою забезпечують наших воїнів на полігонах, неякісна. Бійці розповідають, що у вологу погоду, коли вони повзають по глині чи піску, вона стає як церата. Те ж саме із взуттям – воно важке, тверде, непрактичне. Розгрузки, тактичні окуляри, тактичні рукавиці, дощовики, рюкзаки – солдатові не дають.

– Є такий вислів, що коли бійцю добре на ноги, то і голова краще думає. Тому дуже важливо забезпечити наших воїнів хорошим взуттям і формою, – зазначає волонтерка. І для порівняння наводить ціни. – Якщо минулого року спеціальний дощовик захисного кольору з прорізом на автомат, який одягається на жилет, коштував 120 грн., то цьогоріч його ціна – 280 грн. Якщо форму можна було купити за 300 грн., то нині штани і кітель коштують – 550 грн., штани і куртка, тобто тепліший варіант, – 800 грн. Розгрузка – 600 грн., тактичні рукавиці – 500 грн., тактична маска – 700-800 грн., рюкзак – 500-600 грн. Щоб спорядити одного бійця, потрібно 5-6 тис. грн., без бронежилета і без каски.

Пані Світлана розповідає, що недавно замовляла тактичний рюкзак нашому острожанину, дуже хорошому юнаку, який є розвідником в зоні АТО. Йому просто необхідний був тактичний невеличкий рюкзак на 35 л з твердою спинкою, бо у нього така кваліфікація, що він не може іти з торбою в розвідку. Адже туди йдуть на кілька днів і в рюкзак йому треба скласти все необхідне. Коштував він 1000 грн.

– Я розумію, що в умовах економічної кризи, гнітючого життя пересічного українця, дбати про когось і комусь допомагати – дуже важко, але робити це треба. Бо сьогодні ці юнаки проводять свої молоді роки в окопах не для себе, а для нас. Хтось дорікнув мені, що вони отримують за це зарплату. Так ось, хлопці з четвертої хвилі мобілізації, замість обіцяних 2400 грн. отримали за місяць по 750 грн. Батьки шлють їм майже кожного тижня продукти харчування, одяг, предмети гігієни. Попрати речі в багатьох місцях дислокації наших бійців практично неможливо. Тому вони ці речі скільки можуть – носять, а далі викидають чи спалюють, – зазначає Світлана Панченко.

В умовах війни рахувати гроші бійців – це низько, вважаю. Між іншим додам, що такі «заробітки» доступні чи не всім, проявляйте бажання і ВПЕРЕД! Робота волонтерів надзвичайно важка, а тому оцей верхній ступінь цинізму лякає, як і байдужість та нерозуміння.

– Банки, які стоять в магазинах, – напівпорожні. Сьогодні ми працюємо так, що банки розділені між волонтерами. Конкретно мої стоять у магазинах «Колорит», «Мальва», «Фортеця», в магазині посуду та господарському. Наразі звідти збираємо дуже дрібні кошти, якими оплачуємо посилки. Є промо-коди, через які посилку можна відправити безкоштовно, але їх видають 2 на 2 тижні. Я ділюся ними з іншими волонтерами. Оскільки на один промо-код можемо відправити посилку до 500 кг, то ми бережемо їх на такі потужні посилки. А коли відправляю військову амуніцію або інші терміново необхідні речі, то ці посилки я оплачую за кошти з банки. На більше їх, на жаль, не вистачає, – каже волонтерка.

З квітня по травень до Світлани Панченко звернулося 54 бійці. І вона усім допомогла. Упродовж березня-квітня волонтерка також щотижня їздила на полігони і возила хлопцям продукти харчування, військову амуніцію, матраци, кабель, розетки, вимикачі, ліки, посуд, предмети побуту та гігієни. Каже, що хлопці дуже тішаться, коли до них приїжджають волонтери, почувають себе потрібними і не покинутими.

 – Хто до нас звертається – усім допомагаємо. Нам всі бійці однакові – чи то з міста, чи то з району. Усім купуємо однакову форму і амуніцію. Була така ситуація, що телефонують наші хлопці зі сходу і кажуть, що тут є боєць з Дубровицького району – круглий сирота, у нього немає ні форми, ні нормального одягу. Зібрали одяг, гроші, купили форму. Дякувати Богу, що люди зрозуміли, допомогли, – зазначає пані Світлана.

В такі важкі часи є люди, які не втомлюються допомагати нашим воїнам. Світлана Панченко від імені бійців та від себе особисто безмежно дякує за благодійність, посильну матеріальну допомогу викладачам, спеціалістам, працівникам Острозької академії, які лише за травень надали допомогу в розмірі 11090 грн.; громаді храму Федора Преподобного та протоієрею Василю Жуковському; директору Острозького психоневрологічного інтернату Олександрові Дмитруку, заступнику директора Ользі Самойлович та всьому колективу закладу; прихожанам Розвазької церкви Кузьми й Дем’яна, які привезли кілька тонн продуктів харчування, що їх вистачило бійцям на декілька місяців; працівникам Державного історико-культурного заповідника м. Острог; Володимиру Мацуну, Василеві Миронюку, підприємцям Василеві Хохлічу, Олександру Тищенко, Людмилі Хомі, Ірині Володіній, Галині Дмитрук. Особливу подяку Світлана Іванівна висловлює волонтерам Юрію Євдокимову, Ірині Шабатіній, Світлані Івановій, Антоніні Церкевич, викладачці НаУОА Наталії Конопко.

– Схиляю голову перед цими людьми, бо без їхньої підтримки і волонтерам нічого було б робити, – каже Світлана Панченко. – Наостанок хочу додати, що коли ти відчуваєш власний біль, то у тебе є серце, коли ти відчуваєш чужий – значить, ти ЛЮДИНА.

Отож, звертаємося до всіх мешканців міста і району: як важко вам не було б, нашим бійцям на сході України значно важче. Вони захищають свою державу, однак держава не подбала про їхній захист. «Волонтери Острожчини» готові й надалі допомагати нашим солдатам, але і їм потрібна підтримка громади, наше з вами милосердя, співпереживання і небайдужість.

Євгенія ПОЛІЩУК

№ 22 від 30 травня 2015 р. Категория: Акції і громадське життя міста | Просмотров: 269 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]