П'ятниця

24.05.2019

16:56

zg_ostroh@ukr.net, або zg_ostroh@i.ua
тел. 036-54-2-26-04
+38-097-500-20-81, 095-87-95-277 або 093-840-10-72

Передплата на газету "Замкова гора" не закінчується ніколи! (для ознайомлення натисніть мишкою)

За кермом з дитячих років

Свій 60-річний ювілей 3 квітня відзначив водій із великим, більше ніж 40-річним досвідом роботи, комунального закладу «Обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф» Рівненської облради Борис Філінюк. Чоловік не тільки розповідав про своє життя, але й пригадував, як працювалося «на швидкій» на початку його професійної діяльності, й порівнював з тим, що змінилося нині. 

Герой моєї розповіді родом із села Михайлівка, що недалеко від Плужного сусідньої Хмельницької області. Саме туди, майже 11 кілометрів щодня довелося хлопцеві, його братам та іншим односельцям ходити до школи після закінчення 3 класів місцевої початкової школи. Ще навчаючись в школі, аби легше долати чималу відстань, хлопець їздив на велосипеді, у старших класа – на мопеді, мотоциклі, навіть з коляскою. Тож можна сказати, що він за кермом різних транспортних засобів був з дитинства.

Після закінчення середньої школи Борис Філінюк за направленням військового комісаріату навчався в Білогірській автомотошколі ДТСААФ. Отримавши права водія в 1973 році, був призваний до лав Радянської армії. Спочатку потрапив в один із навчальних полків Бердичева. Після шести місяців навчання, отримавши звання молодшого сержанта, Борис Філінюк був направлений в Чехословаччину до Центральної групи військ СРСР. Там, у маленькому містечку Оремовлас, командиром відділення ремроти танкового полку по ремонту автотракторної техніки, і прослужив солдат відведений термін.

Після демобілізації, в червні 1975 року, тобто майже 40 років тому, влаштувався шофером в автопарк Острозької райлікарні. Починав зі старенького «Москвича», потім був ГАЗ-69, який модернізував, припасувавши туди «волгівський» мотор. Після того, як молодий водій зарекомендував себе хорошим майстром-ремонтником (чималий досвід дала армія), і водієм, він пересів на новий УАЗ. І так тривалий час було, коли отримували медики новий автомобіль, його «обкатку», майже незмінно робив Борис Філінюк. Так він поміняв майже 15 автомобілів.

У нашому місті чоловік одружився. На Новому місті була придбана стара хатина. Пізніше на її місці чоловік збудував нову. Разом з дружиною виховали двох дітей. Син – підприємець, дочка – працювала вчителем у КЗ «Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І – ІІІ ст.». Тепер перебуває в декретній відпустці.

Пропрацювавши, можна сказати, на одному місці тривалий час, Борис Степанович може порівняти, якою була робота 30-35 років тому і тепер. Звісно, його завдання, як водія, було і є незмінне – якомога скоріше доставити медика до людей, які мають проблеми зі здоров’ям, потрапили в аварію чи при народженні дитини і т. п. Герой моєї розповіді каже, що за часів СРСР набагато кращим було забезпечення станцій швидкої допомоги і автомобілями, і паливно-мастильними матеріалами, і запчастинами, і зарплата була вища. Щоправда, тепер нові «швидкі» значно комфортніші для медика, хворого і водія, забезпечені різним новим обладнанням. Це стосується нових автомобілів, які нещодавно отримало наше міське відділення швидкої допомоги. Проте, вони погано пристосовані до наших доріг, бездоріжжя. Перш за все нові «швидкі» менш маневрені, ніж старі УАЗи. Це дає про себе взнаки, коли доводиться розвертатися на обмеженій площі, наприклад, на вузькій вулиці. Також погано те, що вони, як кажуть водії, «низько посажені», і там, де багато ям, горбків, каміння, машина може їх зачепити піддоном, «сісти на брюхо». А ще нові машини вищі, ніж старі були, часто зачіпають гіляки, інші перешкоди. Тож в наших умовах машина може застрягнути, і тоді її доведеться витягувати із природної пастки. А коли випаде сніг – нею взагалі краще не їхати в місця, де він не прибраний. Це говорить про те, що прохідність таких автомобілів бажає бути кращою. «За певних умов ця машина без трактора не обійдеться», – резюмує герой моєї розповіді.

Пригадуючи свою роботу, Борис Степанович каже, що бувало різне. Мабуть, на Острожчині немає місця, де б він не приїжджав на «швидкій». Траплялося всіляке. І жінки народжували безпосередньо в автомобілі, і не встигали доїхати до лікарні, і дякували люди, і жалілися, що довго їхали. Головним водій «швидкої» вважає, щоб на землі був мир і здоров’я в людей. Тоді все буде добре…

Іван ГЛУШМАН

№ 15 від 11 квітня 2015 р. Категория: Люди і час | Просмотров: 252 | Добавил: Євгенія | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]